Ярослав Орос відомий у літературі як ідеолог українського арійства; автор книжок «Заповіти білих горватів», «Змагання катів», «Чотирикутна зірка. Арійські притчі», «Кощуни. Хроніки волхва», «Модуль Яфета», «Яфет і Хам», «Врата Сімаргла», «Триликий Ной», «Дримба».

Нещодавно літературна аґенція «Друге дихання» видала книжку Ярослава Ороса «Витівки Ярґа».  

Нове видання «Аліси в країні див» з доповненою реальністю Льюїса Керролла презентували в Центральній міській бібліотеці імені В. Г. Бєлінського. Ілюстратором книжки стала відома українська художниця харків’янка Євгенія Гапчинська. Малюнки оживають завдяки використанню спеціального мобільного додатка, і маленькі читачі можуть побачити міні-мультфільми. 

Наскільки відома українська література у світі? Чи має змогу сучасний український читач знайомитися з творами закордонних авторів рідною мовою? Хто з нинішніх перекладачів найкваліфікованіший? На ці та інші запитання «Урядовому кур'єру» відповідає поет, прозаїк, перекладач, критик, краєзнавець Олександр ГОРДОН. 

Біженець, переселенець, переміщенець. Ці слова активно використовують в інформаційному просторі, хоч розуміють по-різному. В інших країнах біженець — особа, що залишає місце проживання під час війни або стихійного лиха. А чи можна такими вважати жителів Донецької та Луганської областей?

Розуміючи умовність терміна переміщенець, використовуватиму саме його.

Переміщенець — це не лише одна особа, а й установа, компанія, навчальний заклад та ін. Хоч важко уявити їхнє переміщення без усієї інфраструктури. Ітиметься про особу, адже вона переміщується з усім духовним багатством, бо матеріальне змушена кидати. Звичайно, матеріал передбачав би узагальнення, але через можливий граничний суб’єктивізм спробую поглянути на питання переміщенців через їхню власну оцінку. 

2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику. 

Зовсім не випадково презентація роману Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії» про українського дипломата і розвідника Федора Боржинського, який вийшов у видавництві «Ярославів вал», відбулася в день проголошення ІІІ Універсалу УНР. Адже саме «лицарі мовчазного подвигу» — розвідники періоду Української революції 1917—1921 років наближали своїми діями свято майбутньої державності. 

Ім’я Михайла Сидоржевського добре знане у культурно-мистецькому середовищі країни і насамперед у літературних колах. Він публіцист, поет, прозаїк, громадський діяч. А сьогодні Михайло Сидоржевський — гість «Урядового кур’єра».

Автор низки книжок, з-поміж яких «Здвиг», «Навпіл між обома світами», «Пам’ять нашого роду», «Час фарисеїв і героїв». 

Хто читатиме роман «Вогнем і мечем» класика польської літератури Генрика Сенкевича, а не обмежуватиметься лише екранізацією Єжи Гоффмана, обов’язково помітить його тенденційність. Твір про драматичні події 1648—1651 років в України і Польщі, завдяки якому письменник не лише здобув Нобелівську премію, а й зажив сумнівної слави українофоба, вкрай упереджено, а іноді навіть вороже трактує Національно-визвольну війну українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Поляк білорусько-татарського походження, предки якого лише у XVIII столітті відмовилися від ісламу й перейшли у християнство, Генрик Сенкевич завжди лишався щирим прихильником Польської держави, возвеличуючи її в трилогії «Вогнем і мечем», «Пан Володиєвський» і «Потоп». За це його й канонізувала католицька церква. 

Перший історичний роман кандидата мистецтвознавства Олександри Шутко «Роксолана: міфи та реалії» зацікавив читачів як в Україні, так і поза її межами. Адже авторка, вивчаючи закордонні документи, знайшла невідомі факти з життя українки, яка мала великий вплив на життя Османської імперії. Романом зацікавилися у Туреччині. А під час недавнього «Книжкового Арсеналу» відбулася презентація нового роману авторки про султану-українку Надію з Поділля «Хатідже Турхан», яка відіграла визначну роль у союзі козацтва з Османською імперією. 

Переді мною книжка — історичний роман російською мовою «Сложности тройного перевода» («Труднощі потрійного перекладу»). Вона вийшла друком саме напередодні 8 травня — Дня памяті та примирення. Автор — письменник, заслуженний журналіст України, лауреат Міжнарордної літературної премії ім. М. В. Гоголя «Тріумф», головний редактор газети «Голос України в Західному Сибіру» Микола Свінтицький. Уже понад 30 років він живе і працює в Росії, хоч родом з Івано-Франківщини.