Заслужений академічний Закарпатський народний хор із 2014 року в День Незалежності зустрічає схід сонця молитвою за Україну. Тоді на берегах Ужа збираються сотні прихильників. Цього року не зрадили традиції. Це свідчення патріотичної позиції, бажання доносити до земляків-закарпатців, усіх шанувальників в Україні й за кордоном правду про рідну країну.
Кореспондент «УК» зустрівся з директоркою і художньою керівницею, головною диригенткою цього професійного колективу Наталією ПЕТІЙ-ПОТАПЧУК.

 Цьогорічного серпня в сімдесят п’яте у швейцарському місті Локарно організували Міжнародний кінофестиваль. Гран-прі секції «Тиждень критики» як найкращий документальний фільм отримала стрічка «Синдром Гамлета». На неї чекала й ще одна нагорода — премія незалежних кінокритиків Boccalino d’Oro, теж за найкращий документальний фільм кінофестивалю.
Натхнені успіхами цієї стрічки, Ельвіра Нєвєра та Піотр Росоловські планують художній проєкт, одначе не знаю, на яку тематику.

23 вересня — 150 років із дня народження оперної співачки світової слави Соломії Крушельницької. Навіть війна не завадить відзначити на державному рівні цей ювілей. У програму входитимуть різноманітні заходи на різних локаціях. На Тернопільщині одним з перших таких заходів стало представлення міжнародного мистецького проєкту «Соломія». 21 художній твір і деякі речі,  пов’язані зі славетною співачкою, виставили в Тернопільському обласному художньому музеї, який, до слова, розміщено на вулиці Соломії Крушельницької.

 Тепер він широко відомий як Маріупольський театр, хоч має офіційну назву: Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі. Минуло чотири місяці, як унаслідок авіаудару його красиву будівлю разом з великою кількістю людей, які переховувалися від повітряної загрози на нижньому поверсі, було повністю знищено.
Це могло перекреслити існування відомого колективу. Аж ні! За цей час уцілілі працівники театру змогли налагодити творче життя в новій домівці — Ужгороді. 

Протягом семи днів струнна група академічного симфонічного оркестру Закарпатської обласної філармонії перебувала у творчій подорожі в Німеччині. Виступали із благодійними концертами у містах Бамберг, Хале, Байройт.
«Це були незабутні сім днів, у які вмістилися і наші виступи, і правда про війну в Україні, що її ми доносили до німецьких друзів», — сказала після повернення додому керівниця хору заслужена артистка України Вікторія Свалявчик-Цанько. Враженнями про поїздку з важливою для закарпатських артистів місією вони поділилися з кореспондентом «Урядового кур’єра».

Відбувся 24-й Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Театри з різних міст грали вистави на своїх сценах, але говорили про Херсон, надсилали його жителям слова підтримки, надії на швидке визволення від окупантів. Задум провести саме в такий спосіб цей значимий культурний захід виник у генерального директора — художнього керівника Херсон­ського академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша народного артиста України Олександра КНИГИ.

На Закарпатті в час, коли лунають сирени повітряних тривог, мистецьке життя не припиняється. На авансцену культурного життя виходять аматори, створюючи колективи. Одним із таких став театр-студія переселенців УЖіК, який уже встиг завоювати серця шанувальників мистецтва. Про сміливий творчий проєкт, його натхненників та учасників — акторів-аматорів розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

Щосуботи та щонеділі впродовж усього червня Тернопільський академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка запрошував шанувальників Мельпомени подивитися комедію «Дім божевільних». Прем’єрну виставу  за п’єсою італійського драматурга Едуардо Скарпетти поставив режисер заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила.

Україна має велику історію, видатні постаті. Вона була, є й буде. Україна назавжди, Ukraine Forever. Це та основа, на яку оперся  у своїй ідеї музикант, саунд-продюсер Андрій Мазепа, який уже 12 років живе у столиці, але рід його закорінений у Тернополі. На початку широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну завдяки Андрієві з’явилася нова медіаплатформа, яку він так і назвав: Ukraine Forever. Це, як сам визначає, — український культурний мовець. 

Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі вважається одним із найстаріших культурних закладів на лівобережжі України. Сучасну його будівлю споруджували у 1956—1960 роках зокрема з інкерманського сірого каменю. Головна сцена має 680 місць, а мала — 62.
Не випадково звертаю увагу насамперед на кількість місць та добротну фундаментальну міцність споруди, що стала окрасою центру приморського міста. Бо 16 березня 2022 року тут був не просто вимушений аншлаг. У театрі було переповнено  глядацькі зали.