Це чи не найактуальніше питання нинішнього спекотного літа. Попри те, що прилавки супермаркетів буквально ломляться від різноманіття напоїв, якщо розібратись, пити все одно нічого. Адже у більшості пляшок із життєдайною рідиною міститься такий коктейль, який ні спрагу не втамує, ні користі не буде. А ще можна отруїтись. Адже до складу більшості напоїв, які нині продаються, входять ароматизатори, барвники та інші не надто корисні для здоров’я речовини. Зовсім інша річ — чай. Звісно, коли йдеться про якісну заварку, а не про той пил, який інколи недобросовісні виробники кладуть в упаковку.  

Обнадійлива новина: в столиці від входу до станції метро «Житомирська» на кілька метрів перемістили кіоски. Одразу в цьому місці Київ став світлішим і чистішим.

На жаль, так не скрізь. Так звані малі архітектурні форми реп’яхами чіпляються у всіх недозволених місцях. Тим часом (о, яка несправедливість!) міжнародні експерти визнали Київ містом, де пустує найбільше офісних центрів. Погано дивились. Є, є в столиці бізнес-центр, з яким не зрівняється й сотня найвідоміших у світі. Не вірите? Гайда на зупинку метро «Героїв Дніпра». При виході потік пасажирів понесе вас повз вбиральню, позначену буквами «Ч» і «Ж». Якщо пощастить, зможете там отоваритись, а потім все життя з приємністю згадувати той момент.

Як це не дивно звучатиме для батьків, але влітку більшість дітей отруюються не морозивом чи фруктами, а... алкоголем. Адже поки дорослих немає вдома, малеча без нагляду може випити міцного напою. Результат таких досліджень — отруєння і «відпочинок» в лікарні. Як запобігти цьому? Про це у розмові кореспондента «УК» з головним токсикологом МОЗ, завідуючим Українським центром дитячої токсикології, інтенсивної та еферентної терапії НДСЛ «Охматдит» Борисом Шейманом. 

Парадоксальна, на перший погляд, ситуація, коли з початку року кількість молока, що надходить на українські молокозаводи, не збільшилася, а виробництво сиру стрімко зростає, має просте пояснення: Україна сьогодні є одним з найбільших імпортерів тропічних олій у світі. Тому й смакуємо ми часом молочними продуктами, в яких замість молока, приміром, пальмова олія. 

До кінця року Київ має намір завершити роботу над угодою щодо вільної торгівлі з Євросоюзом, після чого українські винороби вже не зможуть називати вітчизняне ігристе вино шампанським. Європа це питання ставить руба: якщо нам потрібна угода, ми повинні облишити присвоєння нашим продуктам географічних назв інших країн. 

Експерти зазначають, що в нашій країні якість і ціна продукту —  поняття несумісні. Адже вітчизняні підприємливі виробники вміють неякісну продукцію, виготовлену далеко не з найкращої сировини, продавати задорого.

Події останнього часу підтвердили: краща полуниця таки червнева, а не та, яку можна з’їсти будь-якої пори року о шостій ранку… От тільки купити й ту й іншу, як з’ясувалося, можна майже  однаково дорого.  Тому, відповідаючи  на моє перепитування про ціну  ранньої ягоди,  симпатична власниця повненького кошика поблизу одного зі столичних  ринків  з цілковитою впевненістю у своїй правоті парирувала: «Зате нічим не оброблена».

 З кожним днем наше життя стає дедалі комфортнішим. Проте все має свою ціну, і цей самий комфорт - не виняток. Побутова хімія, котру представляють і пральні порошки, справді дуже успішно бореться із забрудненнями та плямами на одязі. От тільки як саме ці засоби впливають на наше здоров'я, пересічному споживачеві ніхто не розповідає. Та якщо розібратися, побутова хімія зовсім не безневинна, як переконує реклама. Звичайнісінький пральний порошок може стати причиною алергій, дерматитів, респіраторних і цілого "букету" інших хвороб. Як убезпечити себе від такої загрози?

Зараз на продуктових ринках вибір овочів та фруктів просто вражає. Проте хоч як дивно, та біля одних торговців рядком стоять покупці, а біля інших їх немає щонайменше в радіусі кількох метрів. Чому так, адже ціни та асортимент товару у них приблизно однаковий? Проте так здається лише на перший погляд. Якщо уважно придивитись, то там, де стоїть черга, торгують українськими овочами, зазвичай з машини, інші ж продавці реалізовують переважно заморську городину. 

Рецепт приготування домашньої сметани вкрай простий: в банку наливається молоко і залишається при кімнатній температурі на два-три дні. Цього терміну достатньо, щоб сметана "підійшла", а знизу залишилось кисле молоко. Зібрали вершки - маємо екологічну смакоту. Проте це домашній рецепт. А що ми знаємо про продукт, який виготовляється в промислових масштабах і продається в магазинах?