У конкурсі на кращу п’єсу, який у далекому 1934 році проводив Раднарком СРСР, перемогу здобув «якийсь невідомий чоловік, бухгалтер із провінції» — пригадує Докія Гуменна. Адже твори претендентів подавалися під псевдонімами. Це був тріумф як житомирянина Івана Кочерги, так, за великим рахунком, і всієї української драматургії.

За оцінками експертів, український малюк споживає сумішей, у тому числі молочних, у чотири рази менше, ніж його ровесник у країнах Європи. І не тільки тому, що наші матері традиційно не лінуються варити кашку і терти яблучко своєму чадові самотужки.  

Сани готуй влітку, а воза взимку. Керуючись цим прислів’ям, тиждень тому вирішила зробити запаси овочів на зиму і придбала невеличкий мішечок цибулі за ціною 2,30 грн за кіло. Яким же було моє здивування, коли через п’ять днів на ціннику вже красувалась ціна 2 грн за кілограм.  

Аби населення більше не здригалось від «привиду» ГМО та неякісної продукції на полицях супермаркетів, фірмової та роздрібної торгівлі, Вінницька влада за ініціативи міського голови Володимира Гройсмана вирішила навести лад на цьому ринку. 

Якщо за кордоном ціна та якість продукції — поняття взаємопов’язані, то у нас все з точністю до навпаки. І єдине, про що свідчить висока вартість тієї ж ковбаси, — виробник має непоганий прибуток. Звісно, є винятки з правил, але останнім часом вони зустрічаються дедалі рідше. Хоча купувати дешеву м’ясну продукцію теж не варто. Якщо кілограм свинини коштує 55 грн, то навряд чи готовий продукт може мати ціну  40 грн. А от «приготувати» з порошків дещо, зовні схоже на улюблену нами ковбасу, — це інша річ. Тож як звичайному споживачеві відрізнити — де м’ясний продукт, а де витвір хімічної промисловості, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Україна була, є і буде аграрною країною, яка володіє 30% світових запасів чорноземів.  При тому, що населення України становить понад 46 млн осіб, ми могли б прогодувати мільярд людей. І не просто нагодувати, а саме якісною їжею. Проте замість статусу головного гравця на ринку органічної продукції наші споживачі змушені купувати імпортну їжу  часто сумнівної якості. Що заважає Україні перетворитись на «органічну» країну, розповів директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, доктор біологічних наук, член-кореспондент УААН Сергій Мельничук. 

Цей продукт чи не найчастіше привертає до себе увагу вітчизняних експертів. Проте як би часто дослідники якості не вивчали його склад, в торговельній мережі все ще багато продукції, якої там не повинно бути. Несумлінні виробники як виробляли фальсифікат, так і продовжують це робити. Саме тому в деяких солодощах коров’яче молоко й цукор підміняють немолочним жиром з діоксидом титану. От тільки споживачі мають право знати і самостійно вирішувати, що їсти: хімічний «мікс» чи справжню згущенку.

Завітавши до будь-якого із супермаркетів, що останнім часом рясно з’являються не тільки в обласному, а й районних центрах, легко переконатися — їхні полиці аж угинаються від розмаїття товарів. І в першу чергу продовольчих. Але так само легко впевнитися, що походження продуктів охоплює найвіддаленіші географічні широти і меридіани. А ось виготовлене на підприємствах переробної та харчової промисловості безпосередньо Сумської області знайти вельми проблематично.

Спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області перевірили низку торговельних підприємств, що реалізують продовольчі товари, зокрема дитяче харчування. У складі-магазині підприємця Л. Бондар міста Охтирки вони відібрали для аналізу незбиране сухе молоко ТМ «Жасмин» виробництва приватного підприємця Л. Каплій (Дніпропетровськ). Одержані результати виявилися майже приголомшливими і, як кажуть, балансували на грані…

На переконання першого заступника голови Антимонопольного комітету Юрія Кравченка, нова редакція законів «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції» — ще один крок назустріч бізнесу. Йдеться про те, що зміни у законодавстві надають право суб’єктам господарювання звернутися до Антимонопольного комітету за висновками щодо відповідності змісту рекламних матеріалів нормам чинного законодавства у сфері захисту економічної конкуренції.