Іще 150 років тому одними з головних причин смертності людей були інфекційні хвороби. Нині, в XXI столітті, з ними успішно справляються. Натомість лікарів турбує надмірна кількість хворих на атеросклероз, цукровий діабет та злоякісні пухлини. В медичному середовищі прийнято вважати, що всі ці захворювання пов’язані з неправильним харчуванням. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно дві третини смертей припадає на неінфекційні захворювання.

Яку воду пити — з крана, бювета чи бутильовану —  питання, котре не дає спокою більшості українців. Підливають масла у вогонь новини про те, що то в одному, то в іншому регіоні країни люди, випивши склянку води, потрапляють до лікарень. Тож «Урядовий кур’єр» спробував з’ясувати, яку саме воду —  небезпечну чи принаймні нешкідливу —  п’ють українці
 

Ще 25 липня на щойно відкритому сільгоспринку «Столичний», що на Кільцевій, 110-а у Києві, побував Прем’єр-міністр Микола Азаров. Тоді, розповідаючи про побачені там ціни, здивувало мало не всю редакцію. «Такого просто не може бути», — колеги були одностайні. Мовляв, ціни спеціально «намалювали» для високого гостя. І ось, за редакційним завданням, я знову там. Потрібно перевірити вартість продуктів для «простих смертних».

Не так давно до поліетиленових пакетів, пластикових стаканчиків чи пляшок українці ставилися дбайливо: ми ними не просто користувались, а ще й берегли. Воно й не дивно, адже тоді цих товарів було обмаль. Проте змінюються часи і звички. Зараз уже важко побачити, щоб хтось мив пластикові стаканчики та використовував їх удруге або прав поліетиленові пакети. Сьогодні ці товари коштують копійки, тому про їх збереження ніхто не дбає. Проте поряд із дешевизною та зручністю цього досягнення хімічної промисловості загальновідомо про шкідливий вплив такого «блага» на людський організм і екологію.

Кілька століть тому невідомий кухар вигадав смакоту, яку ми нині називаємо морозивом. У ті часи ці ласощі виготовляли із соків, вина і називали їх «крижинками». Сьогодні на прилавках магазинів великий вибір різноманітних холодних солодощів. От тільки чи й досі їх виготовляють із натуральних інгредієнтів, чи до сучасної рецептури входять складові штучного походження, тобто ароматизатори, барвники та кокосове молоко.

На базарах вже йде жвава торгівля баштанними культурами, проте багато хто із споживачів ще боїться купувати ці солодкі ягоди. Мовляв, корисні й безпечні з’являться у продажу тільки в середині серпня, а ті, які продаються зараз, вирощені з допомогою стимуляторів росту. 

— Поняття «ранні» сьогодні вже не актуальне щодо кавунів та динь, — переконує керівник Українського дитячого центру клінічної токсикології, інтенсивної і еферентної терапії НДСЛ «Охматдит» Борис Шейман. — На українських полях південних регіонів достигли вітчизняні баштанні ягоди.

На переконання експертів аграрного ринку, цьогоріч щодо м’яса спостерігається чітка тенденція витіснення імпортної продукції вітчизняною. Серйозними темпами нарощується виробництво курятини, свинини, через що зменшується кількість імпорту і збільшуються обсяги експорту.  

Про користь кисломолочних продуктів зараз знають усі, а кількість реклами, в якій їх вихваляють, вражаюча. І дійсно, справжній йогурт якісний і поживний, адже до його складу входять чи не чудодійні бактерії, які позитивно впливають на роботу органів кишково-шлункового тракту. Проте вітчизняні експерти знайшли в цій смакоті такі домішки, яких не повинно бути. Що додають у кисломолочні продукти, щоб вони довго не псувались та чи насправді такі йогурти корисні для здоров’я, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Днями у Львові до інфекційних відділень міських лікарень з ознаками харчового отруєння госпіталізовано понад 40 осіб, в тому числі діти. Усі вони святкували весілля в їдальні технологічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка». Гості вживали страви з курятини, які, ймовірно, й стали причиною отруєння. 

 За прогнозами заступника директора департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагропроду  Анатолія Розгона, цьогоріч в Україні буде зібрано понад 8,3 млн т плодоовочевої продукції і близько 20 млн т картоплі. Це на 200 тис. і 2 млн т (відповідно) більше, ніж торік. Таке зростання урожаю — це наслідок сприятливої погоди і збільшення посівних площ, що відбулось завдяки низці заходів держави з підтримки галузі та розбудови її інфраструктури, високій рентабельності культур (картоплярства — 47%, овочівництва — понад 30%).