Цьогорічне відзначення професійного свята журналістів залишило по собі подвійне відчуття. Свято — це завжди позитивні емоції, піднесений стан, коли відчуваєш, що твоя робота має соціальне значення, її цінують читачі й представники місцевої влади. І вкотре концентруєш свою увагу на майбутньому професії і справи, але думки не завжди позитивні.

 Вони педагоги, відомі в нашій країні умілиці, члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України, тернополянки. Мешкають в одному житловому масиві, але познайомилися не в рідному місті, а в столиці на всеукраїнській виставці народних ляльок. Алла Шушкевич активно творить авторські ляльки-мотанки, видала кілька навчально-методичних посібників «Народна лялька», в яких поділилася технологією виготовлення, підготувала інструкційні картки для учнів 5—6 класів зі створення подільської, а також ляльки з одного шматка тканини чи на кукурудзяному качані.

 Донеччина нині — один з найбільш постраждалих від війни регіонів України. Після повномасштабного вторгнення росії лінія фронту тут залишається однією з найдовших. Область зранена, змучена, але продовжує жити, тримає оборону і чекає визволення. Про те, які проблеми сьогодні розв’язують тут, які завдання ставлять, на що сподіваються і чим підкріплюють віру в нашу перемогу, розповів Укрінформу начальник обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

 У 1992 році Генеральна Асамблея ООН встановила Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями. 16 грудня 2009 року Україна ратифікувала Конвенцію про права осіб з інвалідністю та Факультативний протокол до неї, а 3 грудня 2015 року Президент України офіційно закріпив указом відзначення Дня людей з інвалідністю, який отримав ще й народну назву — День Незламних духом.

 Дискусія про укриття для громадян, якість і надійність бомбосховищ триває давно. Активно почалася вона з початком війни з росією ще 2014 року. Проте детальний аналіз стану сховищ, сподівання на поліпшення ситуації відчутних результатів, здається, дають мало. Ідеться не про відсоток готовності приміщень, який то зростає, то падає, а про спроможність захистити від ракетних обстрілів. Виявляється, багатьом людям під час повітряної тривоги ховатися фактично нікуди. Багато хто махнув рукою на свою безпеку.

Місцеві господині продавали кондитерські вироби та інші делікатеси домашньої кухні, які спеціально готували до цього заходу. А ті, хто не мав часу на приготування, ставали їхніми покупцями. Так сидоренківцям вдалося зібрати й передати на потреби ЗСУ 7071 гривню. 

 Перемога на фронті має супроводжуватися перемогою в усіх сферах життя — так скріплюється місток між сьогоденням і майбутнім. Умови для цього не чекають, а створюють. Цього педагоги Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» вчать студентів власним прикладом.

 Село Молотків на Тернопіллі, в якому народився Володимир Мосейко, гітлерівські нацисти спалили 1943 року. Тоді загинуло 617 молотківців, серед яких було 92 дитини. Майже десять років пан Володимир як волонтер їздить з гуманітарною допомогою на передові позиції наших воїнів. Його душа жахається та болить від спалених, знищених уже тепер путінськими фашистами українських сіл і міст. Деякі з цих населених пунктів він відвідував, коли там буяло життя. «Прощення цьому немає!» — каже. І впевнений, що Україна неодмінно здолає рашизм. 

 Цю програму впроваджує благодійний фонд «Громадянин» разом з оздоровчим центром Fortis health. «Програма називається «Кіборги» і охоплює кілька напрямів діяльності. Один з них ми назвали «Реабілітація кіборгів». Вона передбачає надання допомоги з протезуванням пораненим захисникам, їхнє навчання, медичне, психологічне, соціальне і спортивне відновлення», — розповідає віце-президент благодійного фонду «Громадянин» і керівник програми «Кіборги» Олена Шмідт. 

 Любов Романюк уперше здала кров п’ять років тому, коли побувала в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Відтоді в центр переливання крові приходить кожні два місяці, частіше не дозволяють лікарі. Жінка має рідкісну групу крові — четверту, ще й мінусовий резус. Отже, її кров просто на вагу золота.