Як правило, на заклик «Наших б’ють!», коли йдеться про журналістів, відгукуються самі журналісти. Пояснення прості — елементарна корпоративна солідарність та розуміння того, що подібне може статися із тобою. Справи про перешкоджання законній професійній журналістській діяльності нечасто потрапляють до суду чи в поле зору прокуратури та інших правоохоронних органів. Виключно після того, як вони набули широкого розголосу. Або їм надали такого розголосу. Втім, на конфлікт, який виник між представниками миколаївських медіа та працівниками відділу управління податкової міліції Києва, все ж таки відреагувала прокуратура і порушила кримінальну справу. 

На Поліссі, де щільність населення чи не найнижча в державі, а між сусідніми селами інколи десяток-другий кілометрів лісового бездоріжжя, дільничний інспектор міліції традиційно залишається чи не єдиним представником влади, якого зустрічаєш прямо коло власних воріт. Отож саме за роботою людей у міліцейських одностроях поліщуки вже звикли оцінювати загальний порядок у державі. Причому це стосується не лише жителів сіл, бо навіть найпереможніші реляції про успіхи у боротьбі з корупцією, економічною чи організованою злочинністю мало чого варті, якщо люди бояться вийти ввечері на вулицю. 

У рамках екологічної акції «УК» у Міжнародний день Дніпра запрошуємо до розмови відомого вченого Аркадія Шапара. Нещодавно він виступав на засіданні Бюро Відділення наук про Землю НАН України з пропозиціями щодо оздоровлення басейну Дніпра. Головна його ідея  — річку слід привести до природного стану. Звичайно, не всі погодяться з висновками науковця. Надамо слово й тим, хто має іншу думку щодо порушеної проблеми. 

 Майбутнє «білих комірців» у Євроспільноті не таке вже й безхмарне. Днями це довела низка протестних акцій у  державах,  які відрізняються не лише рівнем достатку, а й національним темпераментом.

 Про ветеранів війни нині згадують досить часто. Добре, що приводи трапляються — то День Перемоги, то 70-річчя початку війни… Як зауважила якось при зустрічі одна з черкаських ветеранів — Лідія Андріївна Даниленко, добре було б, аби про таких, як вона, не просто іноді згадували, а створювали їм умови для нормального життя, включаючи й пенсійні виплати, можливості для лікування й спілкування між собою та представниками місцевої влади. Останнє не менш, а, може, й більш важливе, ніж усе інше. 

 Ці слова сказав якось під час довірливої бесіди курсант з Монголії Цахіагійн Елбегдорж начальникові курсу монгольської національної групи Львівського вищого військово-політичного училища майорові Валерію Івановичу Рижаку. Фраза заінтригувала, тому й запам’яталася. Хіба міг подумати, що колишній вихованець очолить уряд, а відтак стане Президентом Монголії? Якби сказав її хтось інший, самовпевнений, кар’єрист за характером, який завжди рвався у передовики, прагнув бути серед лідерів, то, можливо, й не звернув би уваги на слова, які ніяк не сподівався почути від зазвичай мовчазного, скромного, небагатослівного Цахіагійна. 

Миколаївська область розташована в степовій зоні південної частини України. На пiвднi омивається водами Чорного моря та дев’ятьма лиманами, які врізаються у суходіл. Площа — 24,6 тис. кв.км (4,1% територiї України). Населення —1191,6 тис.чол., в тому числi 805,9 тис.чол. (67,6%) — мiське населення. 

Тих, хто не звик до добросовісної конкуренції, в Україні не бракує. Часто вони не тільки вправно маніпулюють своїм товаром, приписуючи йому не властиві якості, а й прагнуть применшити здобутки конкурента, нашкодити його виробництву, поширюючи неправдиву рекламу. Боротися з такими недоброзичливцями, які часто переходять усі межі дозволеного і «підставляють ніжку» не тільки вітчизняним, а й зарубіжним фірмам, одна із основних функцій Антимонопольного комітету. 

 Останнім часом мережа супермаркетів розвивається настільки швидко, що споживач іноді ламає голову: який з них обрати.  Щоправда, тут не треба питати чиєїсь поради. Варто подивитися уважніше на продукцію, скуштувати її, оцінити якість і можна прийняти рішення — це торговельна точка твоєї родини чи ні.

Спроба внормувати придбання робіт, товарів і послуг за бюджетні кошти викликала міжнародний резонанс

Детінізація сфери державних закупівель — завдання, з яким намагається впоратися кожен уряд. Адже саме тут чи не найбільше ризиків з точки зору фінансових зловживань, перевитрачання державних коштів та корупційних дій. Скажімо, протягом 2010 року загальна сума збитків у галузі держзакупівель, як встановили фахівці КРУ, сягнула 873 млн. Вони склали 1400 протоколів про адміністративні правопорушення, і за результатами розглянутих ними матеріалів правоохоронні органи порушили 160 кримінальних справ.