Прошу слова

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Homo sapіens... нерозумний

    Найвірогідніше, багато хто чув інформацію: одному з найстаріших на території України дерев, яке росте на мисі Сарич у Криму, загрожує загибель. Виявляється, нинішні власники земельної ділянки додумалися повісити на реліктовий ялівець електротрансформатор, тож у будь-який момент унікальна пам'ятка може згоріти. Кримські екологи б'ють на сполох і вже подали заяву до Мінприроди щодо внесення дерева до пам'ятників природи.

     

  • Павло КУЩ

    Песимістична оптимізація?

    Наприкінці навчального року у загальноосвітній школі N27 міста Тореза відбудеться традиційне "свято останнього дзвоника". Тільки святом його називати тепер ні в кого язик не повернеться: дзвінок тут і справді почують востаннє, адже сесія міськради вже прийняла рішення про закриття школи.

  • Галина ІЩЕНКО

    Ловись, рибко, велика й маленька

     Як зазначають міжнародні експерти, переважна більшість українців мало обізнана у фінансовій сфері. І цим вміло користуються не лише фінансові аферисти, а й, на перший погляд, деякі "чесні" фінустанови. В арсеналі банкірів чимало усіляких приманок, з допомогою яких вони заробляють немалі дивіденди.

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Вундеркінд нахабної школи

    "А можна, я до вас ще приходитиму? - спитав Іванко. - Бо мені у вас сподобалося". Він гостював у моєї подруги з батьком - її племінником, і з мамою. Йому три з половиною, на рік старший від Ганниних онуків-двійнят. Назар і Нестор чи не щодня просять показати улюблені мультики, укільканадцяте кожен. А як забажали різдвяну вертепну Козу, вподобану в теленовинах, то дружно ридали, не розуміючи, чому неможливо побачити її знову. А як їм поясниш?

  • Олександр МАКАРСЬКИЙ

    Нам треба

    З обкому партії передали вказівку секретаря: показати "Новини" о 17.15, а не о 18-й за програмою. Пояснив: "Це неможливо! Випуск з сурдоперекладом, люди з вадами слуху чекатимуть його саме о шостій". Співрозмовник наполягав: секретар обідатиме з румунською делегацію о 17-й, і це треба заради гостей. "Румунські товариші" в минулий приїзд побачили в "Новинах" жестову мову й дуже реготали, дуже веселилися. Тому й "прийнято відповідне рішення" (голос у слухавці став левітанівським). "А як же глухі?" - відбивався я. "Якщо вам треба - покажіть їм випуск і о шостій", - відрізав співрозмовник.

  • Вікторія ВЛAСЕНКO

    Подяка за врятовану казку

    Цього року моя дев'ятирічна доня вирішила влаштувати перевірку Діду Морозу. Торік свій лист-замовлення з переліком подарунків, який за порадою поклала на підвіконня ("Там, доню, його обов'язково побачать ельфи - помічники Діда Мороза"), вона знайшла у кишені мого халата. Тож вирішила цього разу вивести підступних дорослих на чисту воду і відправила лист поштою.

  • Катерина МАЦЕГОРА

    "Сухий закон" на... молоко?

    Сумбурні думки, ймовірно, з'явилися нещодавно у головах сумчан. Адже виконавчий комітет міської ради заборонив цілодобову роботу всіх магазинів. Уночі там торгуватимуть лише автозаправки, готелі, ресторани та залізничний вокзал. Таке рішення виконком ухвалив на підставі Закону "Про тишу" та статуту міста, дослухавшись до скарг його жителів. Напевно, мав на увазі обмеження продажу алкоголю та тютюну.

  • Oлеся ЛІМAРЕНКO

    І до ворожки не ходи

    Винесені в заголовок слова віднедавна стали усталеним виразом чогось настільки зрозумілого й очевидного, що не потребує зайвих пояснень.

  • Валентина КOКІНA

    Коля + Таня - з Містка кохання

    Минув Тетянин день. І закоханих стало набагато більше. Принаймні в столиці у Маріїнському парку на Містку кохання помітне поповнення. Роздивляюсь міцно прикріплені до поручнів мініатюрні замочки й важкі металеві замки. Білого й жовтого кольору, з різними іменами, сердечками, метеликами, квітами, ці мовчазні витвори повідають багато що. Читаю: "Тільки удвох навіки", "Разом - ти і я", "Кохаю лише тебе", "Моїй милій"...

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Замість оплесків - вереск

    "Я не піду більше до театру! - категорично заявила донька. - Гроші на білет здам, аби не розпікали на класній годині, але залишуся вдома. Книжку краще почитаю...". Дивуюся: чому їй раптово заманулося стати Попелюшкою і засісти в чотирьох стінах? Адже зовсім недавно ми з нею на прем'єру вистави ходили, скільки задоволення було! Щоправда, перед тим шкільний культпохід не вдався: кілька бешкетників позаду доньки так шуміли, що акторів не було чути. А вчителька сиділа далеко, й не було кому тих юних нахаб приструнчити.