Спекотне літо, яке було в нас цього року, коментують по-різному, воно стало захисною парасолькою від не природних, а соціально-економічних і навіть кримінальних явищ. Так, було гаряче. Особливо це відчули в Херсонській області, де недобрали значну кількість урожаю, пояснюючи падіння аномальною погодою. Але чи вперше було так гаряче?
Звичайно, ні. На те й південь, щоб там грітися. Тому один із фермерів втрати урожаю мотивував не аномальним літом. На його думку, одночасно  зі спекою останні 20 років допікає селянам (і не лише їм, а всій державі) аномальне свинство. У ставленні до суспільства, колективних надбань минулих поколінь, які служили державі. Один із виявів — знищення зрошувальних систем у Херсонській області, які були життєдайними артеріями краю. Розібрали. Порізали. Здали на металобрухт, аби на нашому невігластві багатіли закордонні підприємці. Одиниці, а серед них як безвідповідальні й обмежені люди, так і ті, що величають себе політиками, нажилися. Суспільство постраждало. На багато-багато років. Державні органи, які мали стояли на сторожі народних інтересів і здорового глузду, замість протидіяти злочинцям, лише констатують і обгрунтовують їх аномальним літом. 

Недавно осіннього вечора в черкаському Ювілейному парку молода дівчина зробила останній крок у житті — стрибнула вниз із Мосту кохання. Це місце в обласному центрі особливе. Сюди часто приходять закохані, милуються чудовими парковими насадженнями, дніпровими краєвидами. Бувають тут і молодята, які щойно побралися. Дають одне одному клятву вірності. І навіть як символ непорушності слова чіпляють біля поручнів замки. 
Цього разу під Мостом кохання, висота якого сягає десятиповерхового будинку, знайшли дівчину, яка вчинила самогубство. Охайно вдягнена, темноволоса. Була причиною нещаслива любов чи щось інше — тепер встановити важко. В УМВС справу внесено до журналу єдиного обліку як самогубство. 

Близько трьох років тому Київ відвідав автор і натхненник «Сингапурського дива» Лі Куан Ю. Саме йому невелика острівна держава зобов’язана економічним процвітанням і славою регіонального фінансового й технологічного лідера. Під час зустрічі з Миколою Азаровим Лі Куан Ю, уважно вислухавши розповідь українського Прем’єра про наміри провести масштабні економічні реформи, відповів з променистою усмішкою, що добре освічені українці, на жаль, погано знають англійську мову, і це відчутно гальмує економічний розвиток України. До речі, однією з основ стратегії економічного розвитку Сингапуру, запропонованої свого часу Лі Куан Ю, стало загальнодержавне вивчення англійської мови. 

Львів і досі не оговтався після трагічної і безглуздої через людську недбалість смерть дворічного Дмитрика. А для родини цей біль вічний. Та життя продовжується, і в щоденних клопотах якось віддаляємося від того чорного дня, коли завмерли рідні, весь Львів і, зрештою, вся Україна в очікуванні з крихтами надії, що хлопчик живий, хоча з кожною хвилиною ті сподівання танули… 

Осінь 2023 року. Учень 5-го «Б» класу Гриць Обценьки повернувся з літнього оздоровчо-реабілітаційного табору і ділився свіжими враженнями. Точніше, пережитим за останні три тижні.

— Це якийсь жах! — бідкався він. — Умови — відстій! Персонал — садисти! Та ще й друзі по нещастю такі попалися, що з ними каші не звариш… Я їм пропонував на знак протесту гуртом оголосити якийсь страйк, та де там!.. Ніхто не погодився, і довелося терпіти всі 20 днів… А все так класно починалося, бо і вдома, і в школі нам сказали, що будемо байдики бити у звичайному таборі. Поїхали. Дорогою я ще встиг «танчиками» відірватися. Ех, якби ж тільки знав, що чекає далі! 

Аксіома: кожен роботодавець має дбати про належні умови праці на підприємствах і в установах. Цього вимагає закон. Проблемою мають опікуватись міністерства. На жаль, серед них є й таке, що не поліпшує умови роботи, а ніяк не реагує на їх погіршення. Щоб переконатися в цьому, не потрібно проводити спеціальних досліджень, наймати за шалені кошти закордонних аналітиків. Варто встати рано-ранесенько і подивитися, з чого розпочинається робочий день двірника.  

Звісна річ, політична реклама — штука сама по собі не найправдивіша. Але навіщо вже так декларувати тупість власного народу? Та ось знову з екранів лунає щось про «заробітну плату і пенсію, яка в п’ять разів вище, ніж сьогодні в Україні». Цього разу диво має статися завдяки Угоді про асоціацію з Європейським Союзом. Принаймні, так обіцяє один із помітних опозиційних політиків. 

Дивлячись, як син щоранку тягне важелезний портфель, ми з чоловіком вирішили полегшити йому життя. Тим більше, що сучасний технічний прогрес дає шанс, яким гріх не скористатися. Тож надумали підготувати сюрприз: купити електронну книжку, в яку можна закачати всі шкільні підручники, а також літературу для класного і позакласного читання, енциклопедії, словники, довідники, ще й улюблену фантастику та детективи. І все це — подумати тільки! — заважить якихось півкілограма або й менше. 

Живу в Шанхаї. Так називають жителі провулок Глінки, що в Ірпені на Київщині. Назва ця причепилася, очевидно, з українського словника сленгу, що означає «самовільно забудована окраїна міста» і мало стосується іншого значення цього слова — «місто в Китаї». І хоч майже всі жителі мого провулку — законослухняні громадяни і самовільно територію не окупували, місцева влада ставиться до нас чомусь як до людей другого сорту. 
У рейтингу місцевих таксистів провулок Глінки займає за жахливим станом доріг в Ірпені друге місце після вулиці Єсеніна. Тому, викликавши таксі, можна іноді довго очікувати на нього, бо таксистське братство довго вирішує, кому ж їхати у нашу тьмутаракань. І дорогою дивуються: «І як ви тут ходите»? 

Останнім часом у нас багато говорять і пишуть про зміни в системі медичної швидкої допомоги. Йдеться і про екстрені виклики, і про оновлення автомобілів, і про забезпечення цієї служби сучасною матеріально-технічною базою… У цих змінах справді є сенс, але, разом з тим, було б непогано звернути увагу на морально-етичні якості працівників швидкої та навчити їх елементарних норм гігієни.