Чи буде ефективним новий навчальний рік у здобутті учнями знань і водночас безпечним для їхнього здоров’я? Запитання, яке турбує нині не лише педагогів, батьків, а й владу, зрештою, все українське суспільство. У школах Тернопільщини з нетерпінням чекають на зустріч з учнями й вірять, що навчатимуть їх за звичною очною формою, хоч готуються й до певних корекцій, пов’язаних із поширенням коронавірусної інфекції.

Ошатні, причепурені, хоч уже й поважного віку школи Циркунівської ОТГ чекають на юних господарів. На території об’єднаної громади їх дві: Русько-Тишківський ліцей та комунальний заклад «Циркунівський ліцей» Циркунівської сільської ради.

Уже зовсім небагато часу залишилося до 1 вересня, коли школярі країни мають сісти за парти і розпочати черговий рік навчання. Проте цього року карантинні обмеження готують багато сюрпризів і для системи освіти, і для батьків, і для дітей. «Урядовий кур’єр» аналізує, як триває підготовка до початку шкільних уроків.

На календарі серпень, але батьки потроху вже починають складати списки всього необхідного для підготовки дітей до нового навчального року, сподіваючись, що 1 вересня школи таки відкриють двері. Бо вважають це кращою альтернативою дистанційному навчанню, яке вимушено практикували в минулому навчальному році. А ось школи влітку й не переставали готуватися до прийому учнів: у них роблять ремонти, облаштовують класи та інші приміщення. Та в керівництва шкіл з’явився новий головний біль: організувати освітній процес в умовах адаптивного карантину. «УК» намагався з’ясувати, чи зможуть школи виконати всі рекомендації МОЗ та МОН щодо початку 2020/2021 навчального року.

Останнім часом неоднозначні дискусії в суспільстві спричинило обговорення та ухвалення 3 липня законопроєкту №3734 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей», який ініціював Президент України й одностайно підтримав Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. 

Важко не погодитися, що математика — одна з базових компетентностей для звичайного життя. З наступного року ЗНО з цього предмета стане обов’язковим. І хоч спонукали до такого рішення підсумки торішнього дослідження, які виявили проблеми зі знаннями учнів, цього року побоювання, що після дистанційного навчання та карантинного стресу можуть гірше написати навіть ті, хто в нормальних умовах добився б вищих результатів, не справдилися. Пишаймося: здобувачів освіти, які показали досконалі знання, більшає.

Цьогорічним випускникам загальноосвітніх шкіл, які виявили бажання складати Зовнішнє незалежне оцінювання, відверто не позаздриш. Тривалий коронавірусний карантин, з одного боку, дав змогу багатьом учням поліпшити річні оцінки, перебуваючи на дистанційному навчанні. Особливо тим, хто у першому півріччі не надто переймався результатами.

Якось мій син — тоді восьмикласник — поїхав за обмінною програмою на навчання у французьку школу. Повернувся наче просвітлений: «Мамо, а ти знаєш, що антибіотики довше ніж 10 днів вживати взагалі не можна? Інакше ослабне імунітет. Це в них там на біології вчать. А нас якісь важкі схеми запам’ятовувати змушують — що мені з тих схем?». Далі він чи не щодня діставав із пам’яті якісь практичні речі, про які дізнався на звичайних шкільних уроках... Нині він успішно захистив магістерську роботу в одному з французьких університетів.

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання стане ще одним нелегким іспитом, нав’язаним пандемією коронавірусу, для працівників центрів ЗНО, української школи, учнів та їхніх батьків. І якщо раніше під час підготовки та проведення ЗНО перш за все йшлося про прозорість, об’єктивність та неупередженість оцінювання знання абітурієнтів, то нині наріжним каменем організації заходу постає забезпечення умов недопущення інфікування вірусом СOVID-19 усіх учасників державної підсумкової атестації.

Міністерство освіти і науки готове до проведення ЗНО в безпечних умовах та відповідно до рекомендацій Головного державного санітарного лікаря України і епідеміологічної ситуації. Скасовувати ЗНО неприпустимо, оскільки це єдиний об’єктивний інструмент оцінювання і механізм прозорого вступу до вишу, а його відсутність створить значні корупційні ризики.