Якщо до Сум заїжджати з Роменської автотраси, праворуч неодмінно приверне увагу масштабне студентське містечко, що з ранньої весни до пізньої осені потопає у зелені. Саме тут розташований Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, один із підрозділів якого ось уже 40 років — Нав­чально-науковий інститут фізичної культури. Нині його справедливо називають спортивною Меккою краю.

Сумський національний аграрний університет належить до вишів, де надають особливої уваги якості підготовки спеціалістів. Це стосується всіх факультетів, зокрема будівельного. Хтось може запитати: а як саме співвідносяться ці поняття? Наскільки затребувані нині будівельники в аграрному секторі краю?

«Нікому не побажаєш бути батьками дитини, яка постраждала від війни. Це перше. Якщо говоримо про державну політику, то маємо говорити і про цінності: головне завдання школи, зокрема вищої — формування світогляду. Це друге. Такі вони, два аргументи, чому Міністерство освіти і науки, громадські організації та освітяни реалізують спеціальну програму для дітей, яким війна перекрила доступ до української освіти», — так виконавча директорка громадської організації Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова на онлайн-конференції, присвяченій організації вступної кампанії-2021 в українські виші випускників з тимчасово окупованих територій, максимально дипломатично відповіла на ось таке провокативне запитання, що з’явилося в коментарях: «А що до інститутів вступатимуть не за рівнем знань, а за належністю до категорії діти з ТОТ чи АТО?»

Трохи більш як рік тому на Сумщині розпочали роботу фахівці Державної служби якості освіти, основне завдання якої — реалізація державної політики в освітній галузі, зокрема забезпечення її якості, нагляд за відповідними закладами щодо дотримання державного законодавства в межах наданих повноважень.

Не секрет: висока оцінка і підтримка успіху стимулює його розвиток. Саме це відчувалося під час зустрічі в Київському національному університеті технологій та дизайну з т.в.о. міністра освіти і науки Сергієм Шкарлетом та президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем. І ще одне враження: це був діалог тих, хто прагне розвитку освітньої галузі й знає, як це зробити, бо вони не чекають змін, а творять їх.

Якщо піхоту називають царицею полів, а артилеристів — богами війни, то танкісти — броньований кулак армії, рушійна сила Сухопутних військ, яка часто визначала долю боїв, зокрема й упродовж перших років війни на сході нашої країни. Вихованці харківського військового інституту танкових військ, який має славну історію з часів Другої світової війни, завжди були найкращими представниками танкового братства.

Приємна новина. З вересня наступного року вище професійне училище №7 міста Кременчук Полтавської області розпочне готувати фахівців для IT-ринку. Про це, а також про створення на базі цього популярного училища центру професійної досконалості, співпрацю з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України й реформу професійної освіти «Урядовому кур’єру» розповів директор ВПУ №7 Микола НЕСЕН.

Рейтинги закладів вищої освіти викликають незмінний інтерес. Їх пестять увагою медіа, ретельно вивчають абітурієнти разом з батьками, роботодавці й політики. Підвищений запит на високі рейтингові місця змушує часом нехтувати навчальним процесом, інтересами студентів та викладачів, кладучи левову частку часу і натхнення на вівтар його величності рейтингу.

Пандемія COVID-19 стала для системи охорони здоров’я в Україні випробовуванням на міцність. А питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів середньої ланки в медичній галузі день у день набуває дедалі більшої актуальності. Додаткова потреба у медичних сестрах та фельдшерах формує попит на їхню підготовку.

Долучення до освіти якнайширшого кола осіб. Здобуття необхідних знань у будь-який зручний час. Можливість навчатися віддалено від навчального закладу за бажанням чи вимушено, зокрема через хворобу або неможливість переїхати в інше місто. Усе це серед характеристик дистанційної освіти. Але в сучасних українських реаліях теза навчатися віддалено через хворобу або неможливість переїхати набула нового змісту. Адже на тілі нашої держави, на жаль, з 2014 року з’явилися тимчасово окуповані території, де українцям обмежено доступ до української освіти.