У Білому домі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана зустрічав віце-президент США Джо Байден. Цей візит мав робочий характер, тож сторони без зайвих відступів почали обговорювати плани уряду з проведення реформ в Україні та її подальшу підтримку як держави, що зіткнулася з російською агресією.

Докладніше про перебіг переговорів глава уряду інформував представників ЗМІ під час брифінгу. Він розповів, що здебільшого акцентував на запровадженні ринкової ціни на газ, продовженні дерегуляції та конкурсного призначення керівників державних підприємств, старті реформи державної служби, судових змін після ухвалення парламентом змін до Конституції у частині правосуддя. З-поміж головних завдань уряду він виокремив забезпечення макроекономічної стабільності, створення сприятливого бізнес-клімату, посилення боротьби з корупцією та забезпечення енергоефективності. 

Засідання Міжпарламентської ради Україна — НАТО, яке відбулося вчора у столиці, покликане наблизити нашу країну до відповідей на багато актуальних запитань і викликів сьогодення, чіткіше визначитися з євроатлантичним вектором розвитку, зрозуміти перспективи не лише в контексті подальшої співпраці з Альянсом, а й із Євросоюзом. 

Програма робочого візиту Президента Петра Порошенка до Турецької Республіки виявилася навіть ширшою за оголошену напередодні його відльоту до Стамбула. Йдеться передусім про більшу кількість особистих зустрічей із лідерами країн, що брали участь у Всесвітньому гуманітарному саміті. 

Всесвітній гуманітарний саміт, скликаний у Стамбулі з ініціативи Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, став першою в історії цієї організації зустріччю на найвищому рівні, повністю присвяченою гуманітарній тематиці. Йдеться про консолідацію зусиль міжнародного співтовариства з реагування на гуманітарні виклики, зумовлені  природними примхами, техногенними катастрофами та збройними конфліктами.

Понад 40 глав держав і урядів зібралися задля підтвердження зобов’язань політичного, нормативно-правового, інституційного та фінансового характеру на підтримку так званого порядку денного для людства. 

Перший офіційний візит до Румунії Президента Петра Порошенка було присвячено, як зазвичай за протоколом, широкому спектру двосторонніх відносин. Однак за умов агресивної поведінки Росії у Європі та чорноморському басейні наші країни просто змушені приділяти значно більше уваги безпековій складовій у регіоні, пропонуючи запровадити нові підходи до її вдосконалення.

Після особистої зустрічі Петро Порошенко та президент Румунії Клаус Йоганніс підписали протокол про оновлення українсько-румунської спільної президентської комісії та, що найцікавіше, — Угоду про співпрацю у сфері військових перевезень і Угоду про спільне патрулювання державного кордону. Остання зокрема сприятиме ефективнішій протидії корупції, контрабанді та нелегальній міграції. Загалом ці документи мають значно глибший зміст з огляду на дотримання національних інтересів двох країн. 

У Києві з офіційним візитом перебував Прем’єр-міністр Данії Ларс Льокке Расмуссен. Для України це знакова подія, оскільки високопосадовці такого рівня з королівства ще жодного разу до Києва не приїжджали. По завершенні переговорів урядових делегацій прем’єр-міністри України та Данії зробили заяви для представників ЗМІ. Володимир Гройсман зауважив, що серед пріоритетів новообраного уряду — європейська та євроатлантична інтеграція, поглиблення та пришвидшення реформ, відновлення економічного зростання, боротьба з корупцією. «Ми маємо відновити економічне зростання нашої країни. Ми поглиблюватимемо і пришвидшуватимемо реформи в сферах юстиції, боротьби з корупцією», — запевнив він, додавши, що найкращою відповіддю на зовнішні та внутрішні виклики, які постали перед країною, є якісна робота уряду. 

 Координувати дії в межах Ради безпеки ООН, Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій — про це домовилися під час переговорів у Країні вранішнього сонця Президент Петро Порошенко й прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Вже у заяві для представників ЗМІ глава Української держави нагадав, що 11 березня Японія вшановувала пам’ять жертв трагічних подій на атомній електростанції «Фукусіма-1», яка сталася п’ять років тому, а 26 квітня в нас вшановуватимуть 30-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС.

Мало не за розчарування сприйняли вітчизняний політикум і громадськість інформацію про непідтвердження зустрічі у Вашингтоні Петра Порошенка з господарем Білого дому Бараком Обамою. Мовляв, незапланованість навіть протокольного спілкування у форматі «мимохідь у кулуарах» свідчить про вихолощеність візиту за тридев’ять земель і марність витрачених зусиль. Адже саме увага будь-якого з президентів США до поважних зарубіжних гостей чи, навпаки, ігнорування майже завжди означають значно більше, ніж відкриті запевнення дипломатів або урядовців у вічній дружбі.

Тому зустріч глави нашої держави з президентом Обамою, яка відбулася на полях саміту ядерної безпеки у Вашингтоні, слід розглядати як елемент надзвичайної уваги, яку за океаном приділяють проблемам України. Темами розмови стали стратегічне партнерство, необхідність якнайшвидшого формування зорієнтованих на реформи коаліції та уряду в Україні, координація зусиль для повної імплементації Росією мінських домовленостей заради стабілізації ситуації на Донбасі. 

Перебіг реформ в Україні, її готовність до лібералізації візового режиму з ЄС стали основними темами зустрічей Президента Петра Порошенка із Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, які він провів у Брюсселі під час свого робочого візиту до столиці Євросоюзу.

Президент поінформував про конкретні результати реформ у боротьбі з корупцією та реформування правосуддя: ухвалення важливого законодавства про електронне декларування, повернення активів, спеціальну конфіскацію, а також запобігання корупції. «Усе це необхідно для запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС», — пояснив Петро Порошенко, роблячи заяву для преси після зустрічі. 

Програму офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Туреччини можна було умовно поділити на дві частини. Перша й найзмістовніша цілковито відповідала духу дипломатії та протоколу. Другу поважний гість присвятив неофіційному спілкуванню з представниками української та кримськотатарської громад, що проживають у Турецькій Республіці.