Прем’єр-міністри Балтійських країн запланували поїздку до України заздалегідь. Їхня зустріч із керівництвом нашої держави відбулася саме в день голосування в Європарламенті за безвізовий режим для України. Щоправда, про майбутні преференції під час перетину українцями кордону з європейськими країнами йшлося найменше. Глав балтійських урядів цікавили гострі кути й невизначеності у розв’язанні проблемних питань по-українському. Серед них і конфлікт на Донбасі, й антикорупційні видозміни. 

Офіційний візит Президента Петра Порошенка до Королівства Данія став напрочуд насиченим зустрічами. І не лише з першими особами цієї держави, а й із представниками данського суспільства. І звідусіль Президент чув слова підтримки нашої боротьби за захист незалежності, територіальної цілісності у протистоянні з російським агресором. Так само, як і щодо євроінтеграції, орієнтації на спільні цінності — повагу до людської гідності, захисту прав людини, верховенства закону. 

Урочиста церемонія зустрічі Президента Петра Порошенка з дружиною, який прибув до Латвії з офіційним візитом, відбулася в Ризі на площі біля резиденції президента Латвії. Поважних гостей вітали Президент Латвії Раймондс Вейоніс та дружина Івета Вейоне. Пролунали державні гімни обох країн. Глави держав оглянули стрій воїнів Почесної варти. Спершу президенти зустрілися віч-на-віч, а вже згодом було проведено українсько-латвійські переговори в розширеному складі.

Цього року Київ та Анкара планують підписати три пріоритетні документи щодо вільної торгівлі: оновлену угоду про взаємне сприяння та захист інвестицій, угоду про уникнення подвійного оподаткування та угоду про запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і майно. Про це Володимир Гройсман заявив під час офіційного візиту до Анкари. 

Доки офіційні представники турецької влади з’ясовують аспекти дипломатичних відносин з деякими європейськими країнами, глава вітчизняного уряду Володимир Гройсман здійснює цілком успішний офіційний візит до Турецької Республіки. 

У самісінькому серці  Мюнхена відбулася вже 53-та за рахунком конференція з питань безпеки. Від заходу світова громадськість очікувала нехай не вирішення, та бодай якогось чіткого розуміння подальшої геополітичної розстановки сил на світовій безпековій мапі. Іншими словами, ця конференція стала однією з найочікуваніших, оскільки світ хотів дізнатися, як США вибудовуватимуть свою зовнішньополітичну діяльність і на що чекати Європейському Союзу в найближчій перспективі. Протягом двох днів лютого російська агресія була швидше предметом аналізу. Для України представницьке зібрання стало черговим шансом означити проблематику мінських домовленостей. 

Завдяки вчорашньому робочому візиту до України Прем’єр-міністра Республіки Молдова Павела Філіпа Україна та Молдова нарешті поставили крапку на питаннях під грифом «минуле». Нині керівництво нашої держави говорить про сусідів у контексті євроінтеграції. Тож фокусується суто на точках дотику з європейськими торговельно-економічними та політичними відносинами. Про спільне майбутнє у цій площині з Павелом Філіпом розмірковували і на Банковій, і на Грушевського. Із молдовським колегою Прем’єр-міністр Володимир Гройсман раніше спілкувався тільки в телефонному режимі. У Клубі Кабінету Міністрів глави урядів нарешті зустрілися. Знайомство, як стало зрозуміло пізніше, дало хороші плоди у вигляді чітких домовленостей стратегічного характеру.

В Адміністрації Президента відбувався швидше обмін тезами-фактами. Як і було передбачено протоколом, спочатку — переговори між главою держави та високим гостем із Молдови, згодом — підхід до преси. 

Експерти вже назвали зустріч Президента України із Прем’єр-міністром Греції обміном досвідом щодо дотичних проблем. Щоправда, на відміну від України, Греція — член ЄС. Для нас вона важлива й цікава в політичній площині. Однак під час нинішнього і, до речі, першого офіційного візиту Алексіса Ципраса в Україну про майбутні євроінтеграційні перспективи України не йшлося. Сторони присвятили переговори двосторонній співпраці й стану справ на Донбасі. 

Найцікавішим моментом у робочій поїздці Президента Петра Порошенка до Німеччини для представників ЗМІ була саме зустріч із федеральним канцлером Ангелою Меркель. Та попри це, заяви високопосадовців після їхніх переговорів не викликали широкого резонансу. Гарячих повідомлень не озвучували. Склалося враження, що співрозмовники підбили підсумки подій на злобу дня. Головний посил глави держави до Ангели Меркель — це оголошення даних із передової на сході України за останні кілька діб. Окрім кількості загиблих та поранених, він говорив про ведення бойовиками обстрілів з артилерійських систем із житлових районів Донецька та Ясинуватої, аби українські військові не мали змоги відповісти своїм вогнем. Оскільки такі дії варварські, Україна просить Німеччину спільними зусиллями посадити російську сторону за стіл переговорів та врешті змусити її виконувати мінські домовленості повністю. Якщо на північному сході імплементацію цих норм проігнорують, Петро Порошенко проситиме посилити санкційний тиск. 

Фінляндія твердо стоїть на позиції збереження санкцій Євросоюзу проти Росії до повного відновлення територіальної цілісності України. Про це повідомив Президент Петро Порошенко у ході офіційного візиту до Гельсінкі після переговорів з Президентом Фінляндії Саулі Нііністьо. Під час спільної прес-конференції президентів гостинний господар наголосив, що його країна підтримує суверенітет України й засуджує нелегальну анексію Криму. «Мінські угоди слід якнайшвидше імплементувати в повному обсязі, щоб життя в Україні нормалізувалося», — цитує УНІАН слова Президента Фінляндії. Гельсінкі підтримує масштабні реформи в Україні, а також її євроінтеграційний курс. На прес-конференції Петро Порошенко заявив, що Київ розраховує на принципову позицію Фінляндії щодо реалізації російського проекту з будівництва газопроводу «Північний потік-2».