Днями в Україні побував потужний дипломатичний десант провідних країн Євросоюзу. Добре знаному в нас очільнику німецького зовнішньополітичного відомства Франку-Вальтеру Штайнмайєру склав компанію нещодавно призначений міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Французької Республіки Жан-Марк Еро. В обов’язковій програмі їхнього візиту — зустрічі з вищим керівництвом усіх гілок влади нашої країни та з вітчизняним колегою Павлом Клімкіним. 

У другій половині січня міжнародні зусилля із врегулювання конфлікту на сході України помітно активізувалися. Дипломати відновили щотижневі зустрічі Тристоронньої контактної групи, які проходять у Мінську за участі представників ОБСЄ та переговірників від країн-учасниць, включно з Німеччиною та Францією. Водночас почастішали тривожні повідомлення спостерігачів ОБСЄ із зони конфлікту: на лінії зіткнення знову бої, з буферної зони на передову повертається озброєння. 

Політичні лідери вже давно використовують річні збори Всесвітнього економічного форуму як нейтральну платформу. Приміром, у Давосі 1988 року було підписано декларацію між Грецією і Туреччиною про припинення війни. У 1992 році президент Південної Африки Ф. В. де Клерк зустрівся з Нельсоном Манделою саме на річних зборах — це була їхня перша зустріч за межами Південної Африки. На річних зборах 1994-го міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес і голова ОВП Ясір Арафат досягли попередньої згоди щодо Гази і Єрихона. Утім, усе це було в минулому столітті. Нині й сніг у Давосі вже не той, і час плине значно швидше. Та й виклики глобалізувалися. 

Державний візит Президент Петро Порошенко завершував відвідинами Єрусалима. Там він мав зустріч із Патріархом Святого граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Теофілом ІІІ. «Ми молимося за мир в Україні, і ваша допомога важлива для нас», — звернувся до патріарха Єрусалимського глава держави. Він наголосив, що Україна зацікавлена у відновленні міжцерковного діалогу, а потім відзначив важливу історичну роль, яку в різні часи відігравала Єрусалимська православна церква у збереженні та поширенні християнських цінностей в Україні. Крім цього, Петро Порошенко наголосив, що для багатьох українців Єрусалим — центр православної прощі. 

Крім політичної складової, державний візит до Держави Ізраїль Президента Петра Порошенка мав і глибокий економічний підтекст, що невдовзі виведе двосторонні торговельно-економічні відносини на якісно новий рівень. Про це йшлося під час змістовної зустрічі глави держави із Прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. 

Дводенний державний візит до Землі Обітованої Президент Петро Порошенко розпочав із зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Реувеном Рівліном. Високопосадовці визначили подальшу співпрацю України та Ізраїлю, окреслили шляхи поглиблення взаємодії у розв’язанні актуальних міжнародних проблем. Після того, як Петро Порошенко поінформував Реувена Рівліна про загрозливий розвиток ситуації на Донбасі, глави держав підтвердили необхідність повного виконання мінських домовленостей та висловилися за негайну деокупацію Криму й відновлення на півострові українського суверенітету.

«Україна та Ізраїль стикаються із серйозними проблемами. Найважливіша серед них — захист своєї країни від зовнішньої загрози. Я приїхав як Президент країни, яка щодня виборює свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність», — сказав Петро Порошенко.

Робочий візит Президента Петра Порошенка до Бельгії логічно завершився відвіданням штаб-квартири НАТО, розташованої, як і всі керівні органи Євросоюзу, в її столиці Брюсселі. Після зустрічі з Генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом настрій глави держави був доволі піднесеним, бо почувався він так, ніби побував у колі справжніх друзів і союзників.

Сторони обмінялися думками про посилення взаємодії для надання адекватної відповіді військовій присутності російського агресора на українському Донбасі. Петро Порошенко поінформував пана Столтенберга про чисельність російських окупаційних військ на сході країни та посилення угруповання у Криму. Зрозуміло, що нейтралізувати цю загрозу цивілізований світ може лише спільними і скоординованими діями. 

Олімпійський рух являє собою життєву філософію, що підносить і сполучає в єдине ціле переваги тіла, волі та розуму.  Поєднуючи спорт із культурою та освітою, він прагне створення способу життя, грунтованого на радості від зусилля, на виховній цінності гарного прикладу й на повазі до загальних основних етичних принципів, ідеться в Олімпійській хартії.  22 грудня 1990 року генеральна асамблея за участю уславлених атлетів та відомих діячів фізкультурно-спортивного руху ухвалила постанову про створення Національного олімпійського комітету України — спортсмени  першими за політиків відчули наближення Незалежності.

У вівторок з нагоди 25-ї річниці Національного олімпійського комітету в Києві відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка з керманичем Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом, у якій взяли участь президент НОК України, член виконкому МОК Сергій Бубка, віце-президент НОК України, член виконкому МОК Валерій Борзов, віце-президенти НОК Григорій Суркіс та Володимир Бринзак, міністр молоді та спорту Ігор Жданов. 

У Польщі сформовано новий уряд. Відтак створено всі умови для перезапуску на повну потужність нових механізмів відносин між нашими країнами. Такими словами Президент Петро Порошенко почав інформувати представників ЗМІ про домовленості, досягнуті під час зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у форматі «віч-на-віч» (він перебував у Києві з офіційним візитом).

Передовсім заплановано перезапуск роботи консультативного комітету президентів України і Польщі. Це буде їхній спільний дорадчий орган. Петро Порошенко та Анджей Дуда навіть означили порядок денний, пріоритети в економіці, культурній співпраці, розбудові довіри між народами. 

Віце-президент США Джозеф Байден тримав слово у Верховній Раді сорок хвилин. Уперше за історію нашої незалежності високопосадовець такого рівня особисто звертався до українського народу, парламентаріїв, Президента, урядовців. Звертався чи попереджав? На це запитання, як і на багато інших, відповіді знайдуть політологи, експерти-аналітики й просто свідомі українці, які вміють читати між рядків.