Про ефективність використання тварин для лікування недуг ми — сільські хлопчаки — добре знали. Приміром, однієї серпневої ночі на наших очах злий Пірат, із яким дід сторожував баштан, вмить зцілив одного з приятелів. Бідолаха після падіння з велосипеда помітно накульгував. Та коли пес зненацька загарчав і вискочив із бур’янів, «хворий» так дременув, що ми його ледве наздогнали. Тоді навіть не підозрювали, що стали свідками анімалотерапії. Тобто методу лікування, в ході якого якась із тварин допомагає пацієнту позбутися болячки й поліпшити стан здоров’я.  

«Чи то зима, чи то сльотава осінь, чи просто не щастить...» — саме так можна перерахувати ті причини, які впливають на здоров’я людини. Не вберігся, промочив або переохолодив ноги, ковтнув не того повітря — і будь ласка: застуда, нежить, кашель. Лікарі хитають головами й ставлять невтішні діагнози — кому застуда, кому ангіна, а кому й грип. А ослаблений хворобою організм уже підстерігають інші підступні недуги, ім’я яких — ускладнення перенесеного захворювання.  

Потрапити на чергування з бригадою швидкої медичної допомоги  мені вдалося не одразу.  «Машина швидкої допомоги — це зона підвищеної небезпеки. Обов’язково пройдіть інструктаж з техніки безпеки», — сказали мені у Дніпропетровському клінічному об’єднанні швидкої медичної допомоги, де ще не забули цьогорічний трагічний випадок, коли в таку  машину врізалося авто, яке вилетіло із зустрічної смуги. «Швидку» кілька разів перевернуло, з відчинених дверей випала лікар, потрапила під колеса і згодом померла в реанімації.

За словами булгаковського професора Преображенського, більшість людей їсти зовсім не вміють. Потрібно не тільки знати, що з’їсти, а й коли, як і що при цьому говорити. Сучасні дієтологи також запевняють, що мистецтву харчування треба вчитися.

Це можна називати безстроковою благодійною акцією, назва якої винесена в заголовок. Але більш влучно, як на мене, — Божою справою.
Саме таку справу торік у липні започаткував голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ, передавши маленьким пацієнтам онкогематологічного відділення обласної дитячої лікарні свою місячну заробітну плату. А ще закликав кожного жителя області в міру власних можливостей допомогти дітям та їхнім батькам. 

Кілька місяців тому країну сколихнула трагічна історія 25-річної Ксенії Михайлюти, яка під час мамопластики (простіше кажучи, збільшення грудей) померла на операційному столі.  Відмовчатися в цій ситуації компетентним органам не вдалося. Створено комісію з розслідування, порушено кримінальну справу, клініку позбавили ліцензії.  

Дитячий туберкульозний санаторій «Новостав»  притулився в лісовій мальовничій місцині неподалік Рівного: тут напрочуд легко дихається, і від того, здається, стає легше жити.

— Маємо 120 ліжок, і практично всі вони заповнені протягом року, — розповідає  директор Михайло Монастирський. — Щоправда, малих пацієнтів із відкритою формою туберкульозу в нас немає: тут зазвичай тубінфіковані або ж ті, кого потрібно відділити від вогнищ розповсюдження туберкульозу, тобто від хворих батьків. Тому, самі розумієте, це діти переважно із соціально неблагонадійних сімей. 

Двотомний підручник із загальної хірургії для студентів вищих медичних навчальних закладів  здобув нещодавно Державну премію України в галузі науки і техніки. Це спільна праця групи науковців Дніпропетровського, Запорізького та Тернопільського медуніверситетів Якова Березницького, Григорія Хапатька, Сергія Шаповала, Володимира Клименка та Віктора Шідловського.
Один з лауреатів Віктор Шідловський — професор Тернопільського державного медуніверситету ім. Івана Горбачевського, відомий у країні ендокринолог. 

Рік, що минає, був позначений стартом медичної реформи, тому зміни в галузі охорони здоров’я стосувалися передовсім первинної ланки. «З первинним видом допомоги стикається кожен із нас. 80% населення повинні починати й закінчувати медичну допомогу саме на цьому рівні», — наголосив міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко, підбиваючи підсумки роботи галузі в 2011 році. Найсуттєвіші  зміни, за його словами, відбулися в медицині пілотних регіонів  — на Вінниччині, Донеччині, Дніпропетровщині та в Києві, де завершується формування мережі центрів первинної медико-санітарної допомоги, в результаті якого в «пілотах» з’явиться 160 таких центрів.

Фахівці академічної установи переймаються не лише  оперуванням складних патологій, а й усіляко намагаються пропагувати здоровий спосіб життя. От і нещодавно побачило світ видання «У ритмі серця», де автори спробували розповісти не тільки про можливості інституту, а й надати доступні корисні поради людям, вселити читачам віру і надію, що з хворобами можна і треба боротись. Сьогодні на запитання  кореспондента «УК» відповідає директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова,  академік НАН України Геннадій КНИШОВ.