Нинішній час пропонує великі можливості, а натомість вимагає високого емоційного й фізичного напруження. Інший бік кар’єрного  та фінансового зростання — це висока конкуренція, котра спонукає людину працювати дедалі більше. Той, хто вимушений постійно підтримувати високий ритм життя, не вміючи протистояти стресу,  рано чи пізно ризикує потрапити в пастку хронічного психічного перевантаження і, зрештою, стати жертвою «синдрому менеджера». Як зробити кар’єру й при цьому зберегти емоційне та фізичне здоров’я, наш кореспондент  попросив розповісти психолога Марину КОПТЄЛОВУ.

Парадокс наших днів: тисячі хворих, життя яких можна було б врятувати оперативним втручанням, щороку помирають, а хірурги найвищої категорії мало практикують, бо … немає кого оперувати. Про це, зокрема, йшлося на щорічному з’їзді керівників кардіохірургічних центрів України, що проходив у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова.
Проблема серцево-судинних захворювань вкрай актуальна. 

У Дніпропетровському обласному клінічному центрі кардіології та кардіохірургії проводять 90% усіх операцій на серці в регіоні. Тут зосереджені високопрофесійні медичні кадри та найкраще обладнання.  Наприкінці минулого року голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул вручив колективу центру новий, уже другий у лікарні, ангіограф — сучасний комплекс для діагностики та лікування серця і судин. На ангіографічну систему «Infinix» виробництва фірми «Toshiba» (Японія) обласна влада витратила 20 млн грн.

Як відомо, фармацевтика — одна з найприбутковіших галузей. Світові інвестиції в розробку нових лікарських препаратів щорічно перевищують 100 млрд доларів. Утім, щоб нові ліки отримали реєстрацію і надійшли в продаж, вони повинні пройти клінічні випробування в максимальній кількості країн на різних континентах.
Довготривалий процес розробки інноваційного препарату включає кілька етапів. 

Здавалося б, яке відношення має стан сільських доріг до демографічної ситуації в області? Безпосереднє. Тому що від своєчасності доставки хворого до лікувального закладу часто залежить його життя. Тож нинішня реальність ставить перед фактом: розв’язати проблеми медицини, зокрема в сільській місцевості, неможливо без вирішення соціальних питань.  

…Позаторік доньку колеги вкусив пес. Дякувати Богові, вони відбулися лише великим переляком та маленьким шрамом на її ніжці. Та й лікарі заспокоювали: не хвилюйтеся, мовляв, у Києві вже 20 років не було випадків захворювання тварин на сказ. І ось на тобі — минулого місяця вперше за два десятки років киянку вкусив собака, хворий на сказ. Зважаючи на те, що це захворювання смертельне, «УК» вирішив дослідити, де проходить межа між панікою та реальною проблемою.  

Позаторік в Україні під патронатом Президента стартував Національний проект «Нове життя — нова якість материнства й дитинства». Його завдання — створення впродовж 2010-2014 рр. 27 перинатальних центрів в усіх регіонах України. Наскільки поява таких центрів здатна знизити показники смертності серед маленьких українців та їхніх мам, кореспондент «УК» поцікавилася в керівника проекту Віктора Сірмана.

За статистикою, смертність породіль та новонароджених в Україні в 2–3 рази вища від європейських показників. Можна, звичайно, з одного боку, знайти багато причин, виправдань і пояснень. Мовляв, не вистачає сучасної апаратури, низький рівень медичного обслуговування. З другого — поганий стан довкілля, хронічні захворювання, неправильне харчування і спосіб життя майбутніх мам. Серед них тепер, стверджують лікарі, абсолютно здорових немає. Але все-таки вагітність, пологи, такі природні для жінки процеси, не повинні бути пов’язані з ризиком для життя матері й дитини. То що ж робити? Чи є вихід? Повинен бути.  

Судіть самі: торік у краї народилося понад 17 тисяч громадян незалежної України, тоді як відійшло за вічну межу майже 15 тисяч. Причому природний приріст населення в області утримується з 2008 року. Такий собі демографічний вибух на тлі цілком протилежних суспільних тенденцій. Щоправда, «витягують» область у демографічні лідери переважно північні поліські райони, звідки лелеки у вирій, здається, просто не відлітають: у цьому доброму щирому краї вони «прописалися» назавжди.  

Поява в родині одночасно кількох дітей завжди викликає зрозумілі хвилювання у батьків. Особливо в тих, хто чекав на одного малюка, а їх з’явилося на світ аж троє. Та бувають і такі мами й тата, як молоде подружжя харків’ян Ольга й Андрій Маслії, яких народження близнят — Єлизавети, Гліба і Уляни — не налякало. Бо в їхніх родинах вже виростали близнята.