Є прогнози, які дуже хочеться, щоб не збувалися. На жаль, передбачення фахівців про загострення з часом впливу наслідків аварії на ЧАЕС на здоров’я людей — не перебільшення. Зокрема, з 2000 року реєструють невпинне зростання смертності постраждалих. Особливості проблеми, шляхи її подолання вивчають і впроваджують у практику працівники Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук». Про це розмовляємо з гендиректором професором Димитрієм БАЗИКОЮ.  

Сучасна онкологія — одна з найбільш наукоємних галузей медицини. Однак величезний обсяг наукових даних щодо розуміння природи злоякісних новоутворень, відкриття шляхів регулювання функціонування пухлинної клітини та використання молекулярно-генетичних методів у діагностиці і терапії раку все ще не дають очікуваних результатів: значного підвищення виживаності та якості життя онкологічних хворих, тим паче — остаточного позбавлення від тяжкої недуги. Тож треба шукати принципово нові шляхи аналізу, систематизації й використання чималого масиву наукових знань, накопичених людством у сфері молекулярної та клінічної онкології.

Щоб побувати на дні моря, яке шуміло і хлюпало тут 230 мільйонів років тому, не потрібен акваланг, важкий водолазний костюм чи батискаф. З цією роллю успішно справиться звичайна гірницька кліть. З гуркотом зачинилися двері, пролунав попереджувальний дзвінок, платформа гойднулася і плавно пішла донизу. Кінцева зупинка  на глибині 300 метрів, де від прадавнього моря залишилися не лише спогади — тут розташоване одне з найбільших у світі родовищ солі. Виробки всередині білосніжного пласта зустрічають постійною температурою 16 градусів і сіллю, сіллю, сіллю. З цього мінералу тут стіни, стеля, а ще він рипить під ногами, немов сніг. 

Створення НАМН України стало закономірним етапом розвитку вітчизняної медичної науки, яка ∂рунтується на славних традиціях її наукових шкіл. Традиції в медичній науці України склалися давно. У Київському університеті Св. Володимира створилася анатомічна школа Олександра Вальтера, учня Миколи Пирогова; хірургічну заснував Володимир Караваєв. Київська школа терапевтів стала гордістю української медицини. Її потужні гілки означені іменами Василя Образцова, Миколи Стражеска, Феофіла Яновського та інших.  

«Чекаєте на чудовий день? Спочатку потрібно провести чудову ніч», — говорив Пол Брегг, відомий борець за здоровий спосіб життя. Хороший сон  важливий для здоров’я і чудового самопочуття не менше, ніж регулярні фізичні вправи і правильне харчування. Але що робити, якщо ви не можете заснути вночі? І не через власне безсоння, а внаслідок гучного хропіння, яке чути через стіни.
Радикальний засіб позбавлення від хропіння застосували у Сполучених Штатах. Легендарний Джон Веслі Хардін, якому урвався терпець від хропіння чоловіка в сусідньому номері готелю «Американ Хаус» у штаті Техас, почав… стріляти з рушниці крізь стіну спальні. Перший постріл розбудив незнайомця, другий приніс йому повне позбавлення від хропіння…  

Щоб обговорити сучасні методи  профілактики і лікування хвороби,  на Міжнародну науково-практичну конференцію, що відбулася  в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, приїхали фахівці з 13  країн світу. У своєму вітальному слові міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова зазначила, що хвороби системи кровообігу є основною причиною смерті у світі. Тому прийнято програму «Здоров’я — 2020: український вимір», яка вперше для України передбачає орієнтацію на профілактику на принципах  Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Про гостроту цієї проблеми говорив у своєму виступі і  академік Віталій Москаленко. 

Саме вчені Буковинського державного медичного університету розробили новітній метод лікування переломів — блокуючий інтрамедулярний металополімерний остеосинтез (БІМПО), який визнано пріоритетним напрямком розвитку вітчизняної травматології. Тепер у Чернівцях розпочинають і промисловий випуск конструкцій для лікування переломів.  
Винахід світового рівня, який дав змогу хворим швидко стати на ноги після важких травм, належить професору Буковинського державного медичного університету, доктору медичних наук, академіку Івану Михайловичу Рубленику.

Рівень проникнення добровільного медичного страхування (ДМС) в Україні дуже низький. Користувачами цієї послуги є не більше 2% населення. Тому вітчизняний ринок не готовий підтримати такий глобальний проект, як обов’язкове медичне страхування (ОМС). У найближчі два-три роки воно навряд чи буде введене, вважає голова правління страхової компанії (СК) «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко.

Цікаво, що у Великобританії, де ОМС діє вже понад 28 років, англійці без спеціальної страховки по два-три місяці чекають планових операцій. Тоді як за її наявності все вирішується дуже швидко. Як правило, на закордонних ринках людей, які наймаються на роботу, після зарплати цікавить медстраховка та вірогідність надання сімейного пакета. «Мій товариш швейцарець, який має дружину та 12-річного сина, на страховку для трьох осіб на рік витрачає $48 тисяч», — розповідає І. Гордієнко. 

Альма-матер кількох поколінь вітчизняних медиків — Донецький національний медичний університет імені М. Горького — має стійку репутацію одного з найбільших і успішних навчальних закладів України. На його факультетах та кафедрах навчаються близько шести тисяч студентів та майже тисяча лікарів-інтернів, а на факультеті післядипломної освіти щороку підвищують кваліфікацію вісім тисяч медиків. Вражає й кадровий склад вишу, адже тут працюють два Герої України, три академіки, вісім членів-кореспондентів Національної академії медичних наук, понад 200 професорів, близько 600 доцентів… Погодьтеся, аби керувати таким серйозним закладом, потрібно мати неабиякий авторитет ученого і педагога, фаховий досвід лікаря, організаторські здібності, завидну працездатність і енергію. Саме згадані риси та низка інших позитивних якостей притаманні Юрію Думанському. Принаймні в цьому переконані колеги, які свого часу обрали його своїм керівником, а нині ще раз пересвідчилися, що не помилилися у виборі.  

Життя в соціумі завжди вимагало від людини жорсткого дотримання суспільних норм. Погодьтеся, досить лише вдягнутися чи повести себе якось «не так», і вас уже зустрічають осудливі погляди. А тепер уявіть, що ці погляди супроводжують вас постійно. Як жити, якщо ти — інший, напевно знають люди, які мають синдром Дауна (далі — СД). Наприкінці минулого тижня до них було прикуто особливу увагу, адже міжнародна спільнота відзначала Всесвітній день людини із синдромом Дауна.