У Тернополі вже три роки поспіль працює університетська лікарня — одна з перших в Україні. Зауважу, що мережа таких лікарень нині діє в усіх цивілізованих країнах: практично кожен зарубіжний університет (й американський, і європейський) має таку установу. Це зазвичай багатопрофільний, найбільший лікувально-профілактичний медичний заклад у регіоні.
Ми започаткували діяльність у цій царині ще 15 років тому зі створення власного медичного закладу, який назвали лікувально-діагностичним центром. Але проіснував він лише п’ять років. 

—На сьогодні лікування хронічної хвороби нирок V стадії доступне лише 18% із п’яти тисяч хворих, хто цього потребує, — зауважує у розмові з кореспондентом «УК» директор Інституту нефрології Національної академії медичних наук України (НАМНУ), доктор медичних наук, професор Микола Колесник. — На жаль, за міжнародними стандартами Україна не входить до переліку 146 країн, де методи із застосуванням діалізу вважають доступними (за кількістю хворих на мільйон населення, які отримують таке лікування). В Україні протягом 2012 року методом діалізу лікували 128 пацієнтів на мільйон населення, тоді як у білорусів — понад 400, а в Євросоюзі — від 800 до 1200.  

Торік представники Міністерства охорони здоров’я кілька разів побували в Донецькій області, де проінспектували організацію надання медичної допомоги в місцевих центрах первинної медично-санітарної допомоги. Загалом донеччани отримали високу оцінку проведеній роботі. Зокрема схвалення отримав підхід до створення нової моделі надання населенню медичної допомоги. А завдяки чому вдалося досягти істотних зрушень, розповідає заступник голови Донецької облдержадміністрації — начальник управління охорони здоров’я Олена ПЕТРЯЄВА. 

Є прогнози, які дуже хочеться, щоб не збувалися. На жаль, передбачення фахівців про загострення з часом впливу наслідків аварії на ЧАЕС на здоров’я людей — не перебільшення. Зокрема, з 2000 року реєструють невпинне зростання смертності постраждалих. Особливості проблеми, шляхи її подолання вивчають і впроваджують у практику працівники Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук». Про це розмовляємо з гендиректором професором Димитрієм БАЗИКОЮ.  

Сучасна онкологія — одна з найбільш наукоємних галузей медицини. Однак величезний обсяг наукових даних щодо розуміння природи злоякісних новоутворень, відкриття шляхів регулювання функціонування пухлинної клітини та використання молекулярно-генетичних методів у діагностиці і терапії раку все ще не дають очікуваних результатів: значного підвищення виживаності та якості життя онкологічних хворих, тим паче — остаточного позбавлення від тяжкої недуги. Тож треба шукати принципово нові шляхи аналізу, систематизації й використання чималого масиву наукових знань, накопичених людством у сфері молекулярної та клінічної онкології.

Щоб побувати на дні моря, яке шуміло і хлюпало тут 230 мільйонів років тому, не потрібен акваланг, важкий водолазний костюм чи батискаф. З цією роллю успішно справиться звичайна гірницька кліть. З гуркотом зачинилися двері, пролунав попереджувальний дзвінок, платформа гойднулася і плавно пішла донизу. Кінцева зупинка  на глибині 300 метрів, де від прадавнього моря залишилися не лише спогади — тут розташоване одне з найбільших у світі родовищ солі. Виробки всередині білосніжного пласта зустрічають постійною температурою 16 градусів і сіллю, сіллю, сіллю. З цього мінералу тут стіни, стеля, а ще він рипить під ногами, немов сніг. 

Створення НАМН України стало закономірним етапом розвитку вітчизняної медичної науки, яка ∂рунтується на славних традиціях її наукових шкіл. Традиції в медичній науці України склалися давно. У Київському університеті Св. Володимира створилася анатомічна школа Олександра Вальтера, учня Миколи Пирогова; хірургічну заснував Володимир Караваєв. Київська школа терапевтів стала гордістю української медицини. Її потужні гілки означені іменами Василя Образцова, Миколи Стражеска, Феофіла Яновського та інших.  

«Чекаєте на чудовий день? Спочатку потрібно провести чудову ніч», — говорив Пол Брегг, відомий борець за здоровий спосіб життя. Хороший сон  важливий для здоров’я і чудового самопочуття не менше, ніж регулярні фізичні вправи і правильне харчування. Але що робити, якщо ви не можете заснути вночі? І не через власне безсоння, а внаслідок гучного хропіння, яке чути через стіни.
Радикальний засіб позбавлення від хропіння застосували у Сполучених Штатах. Легендарний Джон Веслі Хардін, якому урвався терпець від хропіння чоловіка в сусідньому номері готелю «Американ Хаус» у штаті Техас, почав… стріляти з рушниці крізь стіну спальні. Перший постріл розбудив незнайомця, другий приніс йому повне позбавлення від хропіння…  

Щоб обговорити сучасні методи  профілактики і лікування хвороби,  на Міжнародну науково-практичну конференцію, що відбулася  в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, приїхали фахівці з 13  країн світу. У своєму вітальному слові міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова зазначила, що хвороби системи кровообігу є основною причиною смерті у світі. Тому прийнято програму «Здоров’я — 2020: український вимір», яка вперше для України передбачає орієнтацію на профілактику на принципах  Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Про гостроту цієї проблеми говорив у своєму виступі і  академік Віталій Москаленко. 

Саме вчені Буковинського державного медичного університету розробили новітній метод лікування переломів — блокуючий інтрамедулярний металополімерний остеосинтез (БІМПО), який визнано пріоритетним напрямком розвитку вітчизняної травматології. Тепер у Чернівцях розпочинають і промисловий випуск конструкцій для лікування переломів.  
Винахід світового рівня, який дав змогу хворим швидко стати на ноги після важких травм, належить професору Буковинського державного медичного університету, доктору медичних наук, академіку Івану Михайловичу Рубленику.