30 років тому, 21 грудня 1988-го, відбувся перший політ літака Ан-225 «Мрія». Командиром екіпажу випробувачів був Олександр Галуненко. До складу екіпажу входили другий пілот Сергій Горбик, старший бортінженер Олександр Шулещенко, бортінженер Володимир Гусар, штурман Сергій Нєчаєв, радист Вячеслав Бєлобородов і провідний інженер з льотних випробувань Михайло Харченко. Відтоді приліт нашої «Мрії» в інші країни привертає увагу: до літака-велетня шикуються черги допитливих

За даними Державної служби статистики, у 2017 році в Україні було введено в експлуатацію 10,2 мільйона квадратних метрів житла. 1,7 мільйона з них — у Києві. Столичний регіон, звісно ж, завжди притягував до себе девелоперів, які ініціювали та забезпечували тут реалізацію найкращих з можливих варіантів створення та розвитку об’єктів нерухомості. Але витримували жорстку конкуренцію в Києві далеко не всі з них. Тож прижилися в столиці, серйозно заявивши про себе на всю України, лише одиниці.

Львівська компанія ТОВ «БК «Інтергал-Буд» — одна з таких. За 16 років свого існування вона змогла не лише закріпитися на будівельному ринку України, а й зайняти на ньому лідерські позиції, зокрема й у столиці.

Коли депутат Сумської обласної ради Микола Березін запропонував з’їздити до села Велика Рибиця, де впродовж багатьох років успішно функціонує одне з найпотужніших сільськогосподарських підприємств Сумщини агрофірма «Псьол», охоче погодився з кількох причин

З 2018-го по 2022 рік на ремонт та будівництво 6,6 тисячі кілометрів доріг в Україні витратять 298,3 мільярда гривень. Один з таких бетонних автобанів, який має державне значення, називається Н-31. Його мають здати в експлуатацію наступної весни, і він з’єднає Решетилівку Полтавської області з Дніпром. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман цій дорозі, побудованій ще в 1960-х роках, яку відтоді жодного разу нормально не ремонтували, приділяє особливу увагу. Бо «ця траса, — заявив глава уряду, — дуже важлива, адже з’єднує Дніпро, Полтаву та Київ. Тому наш уряд вирішив побудувати нову міцну цементно-бетонну дорогу»

На міжнародному саміті мерів, що відбувся торік у Києві, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна має намір збільшити видобуток газу 2020-го до 27 мільярдів кубометрів. Це не лише дасть змогу повністю забезпечити потреби країни у блакитному паливі, а й створить можливості для експорту його за кордон. Міжнародні експерти (дослідження BP Statistical Review of World Energy 2018) погоджуються з прогнозами глави уряду й запевняють, що з нинішнім темпом газовидобутку власних ресурсів нам вистачить на 54 роки. Проблема полягає лише в тому, що Україна, володіючи розвіданими запасами газу обсягом понад 920 мільярдів кубометрів, використовує, за словами віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона, лише 2% на рік

Чим сильна держава? Стабільним розвитком. Фундамент стабільного розвитку в усьому світі — великотоварне виробництво, яке забезпечує піднесення економіки та стимулює розвиток малого та середнього бізнесу. Значний виробничий потенціал національної економіки — локомотив науково-технічного прогресу, що поліпшує імідж держави. Які наслідки для суспільства? Добробут громадян і нові можливості для кожного

«Прапор піднято на честь найкращих працівників заводу, які відзначилися за тиждень з 22 по 28 жовтня». На стенді відзнаки ПрАТ «КЕВРЗ» з’явилися три нові кольорові фото робітників, якими пишається колектив: Олексія Самарая, слюсаря з ремонту рухомого складу, який виявив високий професіоналізм під час виконання понаднормованих завдань на роликово-редукторній дільниці з якісного миття та очищення деталей на електропоїзд ЕР-9Т №747, Олени Федоренко-Павелко, маляра ЦР-МВС (виконання понаднормованих завдань з фарбування підвагонних вузлів та агрегатів електропоїзда ЕР-9Т №747) та Вадима Салтикова, столяра-верстатника 5 розряду, який майстерно виготовив обрешітку кабіни машиніста на електропоїзді ЕД-9М №0069

Історія знає багато людей, які прославилися на весь світ винаходами. Американець Джон Дір один з таких: звичайний коваль з міста Рутланд штату Вермонт розробив 1837 року перший успішний комерційний плуг із литої сталі, який продав місцевому фермерові. До 1841 року Джон Дір випускав уже 75—100 плугів на рік. А 1868-го зареєстрував власну фірму з назвою Deere&Company

Моє знайомство з Яреськами Шишацького району Полтавської області, де знаходиться центральна садиба ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу «Астарта-Київ», відбулося наприкінці серпня. Пам’ятаю, стояв тоді край поля, на якому два «ягуари» збирали кукурудзу на силоc, і раз по раз клацав фотоапаратом, намагаючись спіймати найкращий кадр. Після галасливого Києва, який, на жаль, живе не виробничим життям, а дорожньо-транспортними пригодами, злочинцями й аваріями різних масштабів (принаймні переважно про це розповідають центральні ЗМІ), кормове поле подіяло не лише заспокійливо, а навіть оптимістично. Оце, подумалося, і є справжнє життя країни: робота в полі з рання й до смеркання, гектари скошеної кукурудзи, яку швидко відвозили від комбайнів великовагові самоскиди, піт на чолі механізаторів. Їх ніхто тут не агітує добре працювати. Люди прекрасно розуміють, що навіть не день, а кілька годин у нинішню пору — це дуже багато. Тому для розмови зі мною зупинили машину лише на кілька хвилин

Останні чотири роки атомна генерація стабільно забезпечує понад 50% усієї електроенергії, яку споживає Україна. Саме завдяки надійній роботі АЕС Україні вдалося компенсувати зменшення виробництва електроенергії на теплових електростанціях через втрату частини вугільних родовищ на сході країни та пройти надскладні опалювальні сезони без віялових відключень електроенергії. Стратегія розвитку української енергетики передбачає, що й після 2030 року АЕС залишатимуться основою вітчизняної електроенергетики. Але кожен з п’ятнадцяти українських атомних енергоблоків — складний інженерно-технічний об’єкт, обладнання якого потребує постійного обслуговування, заміни у разі необхідності та модернізації. Виконувати якомога більше таких робіт власними силами та в кооперації з вітчизняними підприємствами — одне з пріоритетних завдань державного підприємства НАЕК «Енергоатом», адже імпортозаміщення у цьому разі стає потужним чинником підвищення енергетичної безпеки. Чудовим прикладом такої кооперації є робота флагмана вітчизняного енергетичного машинобудування — харківського «Турбоатому», який на замовлення атомників розробив конденсатори нового покоління блочно-модульного виконання для турбоустановок потужністю 1000 МВт. Нові конденсатори відповідають сучасним вимогам з енергоефективності та надійності як для модернізації наявних АЕС, так і для будівництва нових атомних енергоблоків