Улітку, 2019 року, за ініціативи доктора економічних наук, професора Дмитра Олександровича Лазаренка, у Слов’янську було відкрито профільний заклад вищої освіти «Відокремлений підрозділ «Слов’янський навчально-науковий інститут» Університету державної фіскальної служби України» за підтримки ректора цього університету Павла Володимировича Пашка. Створення такого освітнього закладу викликано гострою кадровою потребою у фахових юристах та економістах у Донецькій області, особливо у північній її частині. 

Скажу щиро: до поїздки в Запорізьку область не знав про ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод», одне з найбільших і конкурентоспроможних у Європі підприємств з переробки олійних культур, майже нічого. Як і про торгову марку «Славія» та різницю між олією першого віджиму й екстракційною. Але готуючись до чергового відрядження, вирішив переглянути цьогорічні укази Президента Володимира Зеленського про відзначення достойних українців державними нагородами. Вони часто підказують, де шукати майбутніх героїв матеріалів всеукраїнського проєкту «Звучить гордо!»

Серед цих компаній 80 вітчизняних виробників. Зокрема великих, продукція яких займає 92,6% ринку, лише близько 30. Одне з таких вітчизняних підприємств — ПРАТ «ФІТОФАРМ», яке входить до ТОП-10 фармвиробників України за обсягом продажів товарів аптечного кошика в натуральному вираженні.

Ми живемо в багатій, Богом дарованій нам країні, яка лише в аграрному відношенні випереджає інші держави: перші місця в Європі Україна займає, наприклад, за площею орних земель і у світі — за експортом соняшнику та соняшникової олії (4—6 мільярдів літрів або 200—300 тонн у золоті). Другі на планеті ми з виробництва (четверті з експорту) ячменю. Треті у світі — за площею чорнозему (25%), виробництва (4-ті — з експорту) кукурудзи.

У маршрутку зайшов поліцейський, стоячи у дверях, уважно оглянув пасажирів, поставив кілька запитань водієві і, побажавши всім щасливої дороги, вийшов. «Полтавського терориста шукають, — почув позаду жіночий голос, — але навряд чи знайдуть, бо шість днів уже минуло — він давно вже втік. А ви що про це думаєте?» — пасажирка звернулася вже до мене.

На в’їзді до Чернігова стоїть сигнальний пристрій, який попереджає водіїв, про перевищення дозволеної швидкості руху їхніх автомашин у реальний момент. Якщо автомобіль рухається зі швидкістю менш ніж 50 кілометрів на годину, пристрій висвічує її зеленим кольором, якщо понад 50 — червоним. Це, як стверджують фахівці, дисциплінує водіїв і, побачивши на табло цифри червоного кольору, вони зменшують швидкість. Як дізнався пізніше у чернігівському підприємстві «АТІЛОС», яке випускає ці та інші технічні засоби керування дорожнім рухом, пристрій працює поки що в експериментальному режимі для доведення основних технічних характеристик та поліпшення функціональних можливостей.

У продезинфікованому приміщенні та з додержанням усіх вимог особистого захисту в місті Мукачево на Закарпатті відбувалося засідання, яке знаменувало початок роботи нового органу в адвокатському середовищі — Комітету захисту прав адвокатів. Він діятиме при раді адвокатів, яку в області очолює відомий фахівець і правозахисник Олексій Фазекош.

Нині агрокомпанія з міжнародними інвестиціями «Контінентал Фармерз Груп» обробляє в п’яти областях 195 тисяч гектарів землі. Але не хлібом єдиним сповнена її діяльність. Торік понад 30 мільйонів гривень спрямувала на втілення різних соціальних ініціатив у галузях освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, духовності, навколишнього середовища, інфраструктури, розвитку кооперативного руху, а також на допомогу українській армії.

Уперше про козацького сина єврейського народу Олександра Фельдмана (так керівника підприємства назвав нікопольський журналіст Олександр Черкащенко, нині, на жаль, покійний) я дізнався в 2014 році. Спочатку, скажу щиро, не надав цьому особливої уваги. Але побувавши в Нікополі вдруге в лютому 2020-го, зрозумів, що Олександра Ісааковича недарма так називають у місті: генеральний директор ТОВ «НВО «Трубосталь» не лише тримає на успішному плаву металургійний корабель, а й робить багато добрих справ для рідного міста. 

Завжди їду у відрядження до Чернігова з великим задоволенням. Це дивовижне місто, яке поєднує старовинні архітектурні пам’ятки, тисячолітні християнські храми та язичницькі кургани із сучасністю, закохує в себе вже з перших хвилин перебування. Але в місті можна зустріти сьогодні не лише туристів, які полюбляють помилуватися наприклад панорамою Болдиних гір чи схилити голови перед мощами святих покровителів, а й тих, хто із задоволенням куштує відоме на весь світ чернігівське пиво.