10 жовтня Ощадбанк таки розпочав продаж державних цінних паперів для фізосіб — казначейських зобов’язань України серії «А» на пред’явника  в документарній формі вартістю $500 і терміном обігу 2 роки. І експеримент, ефективність якого викликала сумніви в експертів, виявився вдалим. Менш ніж через тиждень, 16 жовтня, Міністерство фінансів повідомило, що населення вже скупило майже половину облігацій на суму 47 млн дол. Здається, що навіть керівництво Ощадбанку не очікувало таких швидких і позитивних результатів. Прес-секретар, начальник управління маркетингу, реклами та зв’язків з громадськістю цієї фінустанови Ярослава Тітова зазначила кореспонденту «УК», що попит на них стабільно високий з першого дня продажу. «Ми ще не підбивали статистики, скільки казначейських зобов’язань купують фізособи в «одні руки», але в середньому  5 паперів (тобто на загальну суму $2500. — Авт.). Звісно, є люди, які беруть 10—20 і більше номіналів. Усе це пов’язуємо з  непоганою інформпідтримкою акції напередодні продажу (масованої реклами у ЗМІ «УК» не помітив. — Авт.) та значними перевагами таких паперів над звичайними депозитами», — зауважила вона.

Унаслідок аварії працівник кілька місяців просидів удома на лікарняному. Але завдяки тому, що був застрахований від нещасного випадку і мав медичний поліс, щомісяця отримував виплату у розмірі середньої зарплати і компенсацію за лікування. Знаючи, що компанія  подбає про нього й надалі, він повернувся на своє робоче місце і цінуватиме його й надалі. За експертними оцінками, торік частка корпоративного особистого страхування на ринку становила 10%, індивідуального — 50%. Решта — банкострахування.  

Попри те, що, за даними різних джерел, включаючи Нацбанк, суми вкладів українських громадян  щомісяця зростають, парламент вирішив ще більше посприяти цьому процесу. А саме ухвалити закон, який би надавав широкі права вкладникам. Насамперед захищав їх, а не лише банківську установу. Бо як навчила нас криза 2008—2009 рр., побоюватися власникам депозитів у разі краху банків є чого.  
Таким актом, який набрав чинності 22 вересня цього року, став Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У Верховній Раді зареєстровано проект закону України №10285 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності». Його ініціатор Міністерство фінансів пояснює появу документа необхідністю реформування системи аудиту в Україні. Обов’язкові вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради Європи №43 від 17 травня 2006 «Про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності» (далі — Директива) імплементуються для країн, які не є членами ЄС, для поглиблення процесу євроінтеграції у цій сфері.  

 Ось уже протягом кількох днів українську гривню трошки лихоманить — приховані процеси девальвації стали очевидними. Однак нічого особливо страшного насправді не сталося, про що говорять і у високих владних кабінетах, і незалежні експерти. Та для простих людей зазвичай ніякі пояснення не дають спокою, вони бачать цифри на обмінниках і швидко роблять свої висновки, вдаючись до тих чи тих дій. 5 вересня Нацбанк установив курс американського долара до української гривні на позначці 1:7,993. Комерційні банки цього дня продавали долари за курсом в середньому 8,19 грн за один «зелений», хоча чимало обмінних пунк?тів, особливо в центрі столиці, не «цуралися» і вищих позначок — 8,22–8,24. 6 вересня Нацбанк встановив такий самий курс американської валюти до гривні, як і днем раніше, а комерційні фін?установи продавали 1 долар за 8,22–8,25 гривні.

Нова історія з «дітищем» Сергія Мавроді — це вже навіть не дежа вю, а якась патологія наших співвітчизників бути черговий раз обманутими. У так званій афері МММ - 2011 брали участь понад 2 млн українців. І це при тому, що «батько» фінансової піраміди з усіх телеканалів попереджав про її можливий крах у будь-яку хвилину. Це був свого роду юридичний запобіжник, аби його не можна було притягнути до відповідальності, переконані фахівці. Сьогодні вітчизняні правоохоронні органи намагаються підвести МММ - 2011 під статті «шахрайство» чи «фіктивне підприємство». У Росії, де нових ошуканих майже 35 млн людей, уже знайшли такий механізм. А що маємо ми у цій царині?  

Банки дедалі частіше скаржаться на те, що довгострокові ресурси  Нацбанку України для них стають все менш доступними. Більшість керівників комерційних фінансових установ зазначають, що на фоні дефіциту гривні головний регулятор країни кредитує максимум на три місяці. Втім, банки прагнуть отримувати ресурси терміном на рік.  
Правда це чи ні? Якщо це так, то чому Нацбанк не надає довгих грошей?

Як кажуть, земля повниться чутками… Кулуарно-кухонні розмови  про «здешевлення» національної валюти роблять свою справу — люди почали активно переводити гривневі депозити в доларові та інші.  Втім, «справа» ця не нова. Ще в пам’яті події листопада 2011 року, коли українці перекинулись на короткострокові вклади. Чи свіжіші — травня  2012-го, коли незначне коливання на валютному ринку і зростання курсу долара миттєво позначилися на настроях і діях простих людей: обсяги вкладів у нацвалюті знизились. Аналогічні тенденції спостерігаються й нині.  

 Після кризи одним із найважливіших питань у взаєминах банків і бізнесу стало питання щодо відновлення взаємної довіри. Підприємці кивають на фінансистів, що ті закладають занадто високі ризики у свої відсоткові ставки. Банкіри ж перебувають у постійному пошуку компаній, здатних вчасно повернути гроші.  
За оцінками фахівців, існує п’ять основних чинників, що можуть наростити шанси бізнесу на отримання кредиту. Перший — це прибутковість та ефективність бізнесу.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні ініційований Нацбанком законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Безумовно, документ прогресивний і своєчасний, адже у цивілізованому світі готівкові розрахунки — це вчорашній день. Крім того, як стверджують експерти, таке нововведення дасть змогу вивести з тіні мільярди гривень і збільшить надходження до держбюджету.