Інвестиції, особливо іноземні, нині для України, яка перебуває в досить скрутному економічному становищі через  війну, вкрай необхідні. І неправда, що саме в цей час вони не надходять чи надходять в малих обсягах.

Національний банк далі втілює оприлюднену Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Нещодавно згідно із цим документом головний фінансовий регулятор пом’якшив валютні обмеження в частині продажу безготівкової іноземної валюти громадянам.
Сталися й інші цікаві події на валютному та фінансовому ринках України. Їх для «Урядового кур’єра» аналізують експерти.

 Як відомо, в Україні діє Єдиний реєстр боржників. Коли банки отримують відповідну постанову державного або приватного виконавця на арешт коштів боржника на виконання судових рішень або припису нотаріуса, вони зобов’язані її виконати. Тож не дивно, що дедалі частіше ЗМІ пишуть, що українцям обмежують доступ до їхніх банківських рахунків, зокрема й через комунальні борги. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, скільки таких рахунків було заарештовано та як це відбувається.

 За чотири місяці чинності програми на Харківщині нею скористалося понад 350 підприємців, які подали заяви і бізнес-плани на отримання мікрогрантів. 77  них успішно захистили свої бізнес-проєкти і отримали безповоротну фінансову допомогу від держави на загальну суму понад 9 мільйонів гривень. Нещодавно комісія Харківського обласного центру зайнятості розглянула чергові бізнес-проєкти, 12 з яких отримали позитивні рекомендації. 

 У Національному банку України планують зробити ринок споживчого кредитування, тобто швидкі кредити більш орієнтованими на споживачів, більш захищеними та значно конкурентнішими. В НБУ наголошують, що фінкомпанії часто не перевіряють платоспроможність позичальників. Тому хочуть записати окремою нормою в нормативні документи обов’язкові вимоги щодо таких перевірок.

 Як зазначають фахівці, за десять років український бюджет втратив щонайменше 3 мільярди гривень податків від роботи криптобірж, діяльність яких досі не врегульовано. У лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про віртуальні активи», який регулює правовідносини в царині обігу віртуальних активів у нашій країні. Він набуває чинності з дня внесення та ухвалення змін до Податкового кодексу України. Та досі відповідних норм щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами не ухвалено. Коли такі зміни стануть чинними та що відбувається на ринку віртуальних активів, аналізує «Урядовий кур’єр».

 29 липня цього року  набрав чинності Закон України № 3249-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Його було розроблено задля спрощення доступу до процедур банкрутств і підвищення ефективності їхнього застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану, для уточнення процедурних питань і усунення неузгодженостей  та недоліків, виявлених під час практичного застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства.

 Нещодавно керівники Нацбанку України зазначили, що у третьому кварталі 2023 року фінансові установи планують значно послабити умови видачі кредитів населенню та бізнесу.
А опитування головного фінансового регулятора кредитних менеджерів банків, проведене із 13 червня по 7 липня, показало, що такі позитивні відповіді надали фахівці 26 установ. Також менеджери банків зазначили, що вже третій квартал поспіль в Україні збільшується попит на іпотеку, а на споживчі кредити зросте у четвертому кварталі.

Нещодавно уряд схвалив технічні зміни, які були необхідні для початку великої приватизації через систему «Прозорро.Продажі». Кабмін наполягає, що через встановлення порядку авторизації та організації проведення електронних торгів цей процес буде прозорим та ефективним.
«Урядовий кур’єр» вирішив глибше зануритися в цю тему і з’ясувати, як відбуватиметься велика приватизація.

 Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений у парламенті Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану», яким дозволено націоналізацію таких установ.
Цим нормативним актом запроваджено механізм виведення з ринку банків, власниками яких є підсанкційні особи. Проте фактично під чинність цього закону підпала поки що лише одна фінансова установа — Sense Bank, або «Сенс Банк» (багатьом відомий як колишній «Альфа-Банк»).