Президент України 15 листопада підписав Закон №11033 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», який Верховна Рада ухвалила 6 листопада. А вже 16 листопада правління Нацбанку видало постанову №475 «Про зімну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті». Швидкість, із якою діяли законодавча та виконавча влада, а також Нацбанк у вирішенні валютно-експортного питання, можна пояснити: у країні на міжбанку пропонується замало доларів та євро, що «тисне» на курс гривні.  

Курс гривні до долара 14 листопада побив рекорд чотирирічної давності від 15 грудня 2008 року і перевищив позначку у 8,3 грн за долар. А вже наступного дня кореспонденту «УК» не вдалося замовити доларів для купівлі у «Приватбанку». Причиною тому підвищений попит населення, пояснили на другому кінці дроту і порадили зателефонувати пізніше… 

У кабінеті Дмитра Леонова «живе» майже сотня сувенірних жаб (символ багатства і грошей). «Жаби є ще й нашим національним символом «небайдужості» до добробуту своїх сусідів, тому колекція дає змогу не втрачати відчуття адекватності суспільному середовищу», — жартує господар.

І хоч український фондовий ринок переживає нині тяжкі часи, коли гроші з нього… втікають, а не притягуються, мій співрозмовник упевнений, що ринок цінних паперів має працювати на економіку країни, і говорить про те, що цьому заважає. 

Кабінет Міністрів підготував проект конвенції між урядами України та Кіпру, що сприятиме уникненню подвійного оподаткування і запобігатиме ухиленню від сплати податків на доходи. Він  схвалений урядом 5 листопада, повідомляє прес-служба Кабміну. Підписання документів покладене на міністра закордонних справ Костянтина Грищенка.
Директор департаменту податкової і митної політики Мінфіну Микола Чмирук відмовився коментувати схвалення проекту з огляду на те, що він потребує ще деяких узгоджень і підписання Прем’єр-міністром України.  

Останніми днями Інтернет та міський транспорт столиці рясніють статтями та розмовами звичайних людей про те, що буцімто купити американські долари в обмінниках або банках дуже складно. До того ж, 5 листопада торги на міжбанківському валютному ринку розпочалися відчутно високими котируваннями — 8,207—8,23 грн за «зелений» і на останній спостерігався неабиякий ажіотаж. Задля його приглушення Нацбанк ближче до обіду того дня вийшов з інтервенцією на ринок і продавав долари за курсом 8,05. 

Попри усталену думку, що рахунки у швейцарських чи британських банках відкривають лише олігархи, це не так. Їх мають і фізособи, які не тримають мільйонів у сейфі, але в них є певні заощадження у валюті, малі й середні підприємства. До речі, як зазначають банкіри, серед останніх це писк моди. Так вони хочуть диверсифікувати власні бізнесові та особисті ризики. Як інвестувати кошти за кордоном і не потрапити до в’язниці, досліджував «УК».  

— Щойно фінішувало європейське турне з презентації інвестможливостей України, як починається нове — азійське. Не хочеться забігати наперед, але результатом першого ми задоволені— ділиться з «УК» враженнями від початку роуд-шоу директор департаменту міжнародного співробітництва Держінвестпроекту Ігор Жовква. — У Парижі потенційні інвестори цікавилися концесійною дорогою та енергопроектами. Там ми підписали меморандум про співпрацю за двома проектами із французьким банком Lazard Freres і провели аж сім двосторонніх зустрічей. Що це за проекти, поки що не скажу, бо підписано угоду про конфіденційність. Думаю, незабаром самі все дізнаєтеся.  

Електронним грошам в Україні нарешті ввімкнули «зелене світло». 12 жовтня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків». Як зазначають експерти, треба чекати кардинальних змін платіжного ринку країни. Адже завдяки цьому документу пересічні українці зможуть по-справжньому пізнати всі переваги електронних розрахунків, як кажуть, не виходячи з дому, а лише користуючись своїм персональним комп’ютером.

Нещодавнє рішення Конституційного суду (КС) №17-pп від 19 вересня 2012 р., як вважає чимало експертів, може боляче вдарити по вітчизняній банківській системі. Бо фактично дозволяє спростовувати (визнавати недійсними) договори кредиту, застави, іпотеки та поручительства під час поділу майна подружжя, в якого є бізнес. Для цього співвласникові приватного підприємства достатньо довести, що його дружина або чоловік не давали дозволу на передачу майна у заставу, укладання договору кредиту чи поруки. Як кажуть, іди з цим до суду —  і прощавай, застава…  

Корецький район на Рівненщині став депресивним, здається, волею долі. Не вина його жителів, що не розмістили тут ще з радянських часів жодних виробництв, окрім невеликого хлібозаводу. І до числа чорнобильських не потрапив. Хоча шість таких районів області ось уже чверть століття розвиваються за принципом «Немає злого, щоб на добре не вийшло». Їхнім головним інвестором, звісно, виступає держава, зводячи об’єкти за «чорнобильські» кошти.