Київська міська державна адміністрація підтримує ідеї, які генерують і створюють у межах Kyiv Smart City Hub. «КМДА одним із своїх розпоряджень встановлює рейтингування районів столиці за 50 різними показниками. Ми зменшуємо кількість останніх, залишаючи ті, які більшою мірою орієнтовані на якість життя людей та їхнього обслуговування. Безперечний лідер рейтингу за цими показниками Святошинський район», — повідомив у Kyiv Smart City Hub перший заступник Київського міського голови Геннадій Пліс. 

Під час оцінювання надійності банківських депозитів рейтингове агентство аналізувало понад 25 факторів включно з показниками квартальної фінансової звітності банків, що підлягають публікації, і враховувало факт відкритості кінцевих власників банку перед НБУ. У рейтингу за підсумками першого кварталу цього року взяли участь 58 із 109 платоспроможних банків. Згідно з даними рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг», із 58 фінустанов, які увійшли до цього дослідження, депозити 20 банків отримали найвищий рівень оцінювання. У групу з найвищою оцінкою традиційно увійшли українські держбанки, фінустанови з участю іноземного капіталу і кілька банків з приватним вітчизняним капіталом. 

Добіг кінця термін, протягом якого керівництво Нацбанку України обіцяло завершити роботу над законопроектом про створення національного (а по суті державного) Кредитного реєстру (КР) під «пильним оком» регулятора. Не відомо, хто в цьому разі був чи є суб’єктом законодавчої ініціативи.

Саме в цю бази даних, за ідеєю регулятора, має надходити інформація про кредитоотримувачів та інших боржників від банків і небанківських установ. Саме останні на замовлення братимуть усе необхідне для себе з КР НБУ. Місяць тому керівництво Нацбанку впевнено заявило: треба, щоб це сталося з 1 вересня. Тобто розрахунки йдуть на те, щоб парламент до цієї дати ухвалив відповідний законопроект. Значимість реєстру, яким «заправлятиме» Нацбанк, дуже велика. Деякі банкіри навіть упевнені: якщо з’явиться такий Кредитний реєстр в редакції регулятора, то і бізнесу, і пересічним фізичним особам буде тяжко жити в нашій країні.  

Електронне обслуговування клієнтів банків в Україні з кожним місяцем набуває обертів. Проте, за словами шеф-редактора Financial Club Руслана Чорного, на інтернет-банкінг у нашій країні припадає лише 9% усіх операцій фінустанов, а на мобільний (через мережу операторів стільникового зв’язку) ще менше — 3%. Українці повільно переходять зі звичайних послуг, які надають банки у своїх відділеннях та філіях, на електронне «диво». «Приміром, у нашої сусідки — Польщі — ці показники відповідно становлять 61 та 15%. Тож перспективи зростання частки електронного банкінгу в Україні непогані», — вважає експерт. 

Україна відкрила понад 300 масивів даних (у США їх 200 тисяч). Прозорість суспільних даних — це інструмент боротьби з корупцією, сприяння інноваціям, забезпечення економічного зростання. Нині в Україні діє проект «1991 Інкубатор1», який допомагає незалежним ІТ-розробникам створювати стартапи та сервіси на основі великих обсягів відкритих державних даних. І той, хто блокує таку відкритість, зазвичай має свій зиск від старого порядку. Про це під час хакатону в Києві щодо відкритих державних даних (своєрідний форум або марафон розробників програмного забезпечення, які працюють над однією проблемою) заявив посол США Джеффрі Пайєтт. 

Цього документа чекали, мабуть, не лише банкіри, аналітики, бізнесмени, а й пересічні українці, бо саме від того, яким чином будуть закріплені основні меседжі, залежить життєдіяльність країни в цілому та її громадян зокрема. Нещодавно Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради оприлюднив «Стратегію розвитку банківської системи України до 2020 року». За словами голови профільного комітету Сергія Рибалки, для народних обранців важливі дискусії про необхідність загальної економічної стратегії для України. «Ми маємо за допомогою консультацій та обговорень прийти до рішень, які допоможуть удосконалити банківську систему. У наших планах — об’єднання галузевих експертів, Нацбанку, парламенту та Президента для того, щоб знайти вихід із кризи та сформувати адекватний економічний курс у країні», — зазначив він. Чи справді зможуть об’єднатися всі гілки влади та кола експертів задля кардинального поліпшення роботи фінансово-банківської системи на благо держави та споживачів? 

На фондовому ринку тривають «жнива». Не пізніше ніж 30 квітня суб’єкти ринку цінних паперів мають надати регулярну річну інформацію за 2015 рік у загальнодоступну інформаційну базу даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Уповноважена особа з розкриття інформації емітентів цінних паперів у цій базі — державна установа Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку (АРІФРУ). Воно зокрема забезпечує створення і ведення інформбаз даних про ринок цінних паперів. Клієнти агентства — акціонерні товариства. 

Останнім часом поширюються розмови про доцільність діяльності банків зі значною часткою російських капіталів з різних точок зору, зокрема й національної та фінансової безпеки України. Перша хвиля таких дискусій та конкретних дій була ще в 2014 році фактично одразу після Революції гідності, коли, приміром, Сбербанк, який ще до кінця року іменувався «Сбербанк Росії» (тепер у його назві слово «Росія» пішло в історію, і зрозуміло чому), ретельно перевіряли відповідні органи на предмет фінансування сепаратистів та незаконних озброєних формувань. 

У 2017 році Спеціальний комітет експертів Ради Європи з питань взаємного оцінювання заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму (MONEYVAL) планує оцінити Україну щодо відповідності міжнародним стандартам системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (системи ПВК/ФТ). Оцінювання вперше проведуть за новою методологією, яка враховує не тільки кількісні і якісні показники, а й ефективність заходів у сфері ПВК/ФТ. 

Як і передбачали півроку тому чимало експертів, тенденція до зниження депозитних ставок банків лише набиратиме обертів. «УК» вирішив ретельніше розібратися в цьому питанні: кинути оком на нещодавнє минуле, порівняти його із сьогоденням і спробувати спрогнозувати майбутнє.

Для цього достатньо глянути на порівняльну таблицю: депозитні ставки в окремих банках на початок червня 2015-го та на початок березня 2016 року. Ці банки завжди були дуже активними учасниками депозитного руху і швидко реагували на всі зміни на ринку. Тому саме ці фінустанови і доречно наводити для різних порівняльних прикладів.