Міністерство фінансів продовжує створювати й пропонувати нові інструменти для роботи з відкритими даними. Профільний міністр Оксана Маркарова оголосила започаткування нового проєкту в галузі публічних фінансів — Е-контракт. Він поєднає інформацію з баз даних Міністерства фінансів (Spending.gov.ua — портал транзакцій держави, інформації про стан виконання договорів та фінансові звіти — витрати бюджетних коштів у форматі open data), Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства (ProZorro), Державної казначейської служби, а також спростить надання різноманітної звітності через автоматизацію частини процесів.

Згідно із законом про «спліт», Нацкомфінпослуг має віддати свої повноваження щодо регулювання фінансових небанківських ринків Нацбанку України та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Нещодавно Верховна Рада ухвалила проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (до цього — законопроєкт № 1069-2). 

З-поміж економічних ініціатив, озвучених Президентом Володимиром Зеленським і Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком, є й така: Національному банку України варто знизити облікову ставку, а банківським підрозділам — активно і вигідно кредитувати населення й бізнес, значно знижуючи відсотки за позиками. Днями регулятор таки знизив облікову ставку до 16,5%.

Із дати ухвалення цього документа вже минуло більш як сім місяців, і «Урядовий кур’єр» (як ми це завжди робимо) намагався дослідити, що позитивного та негативного вніс цей закон у наше непросте життя.

Банківських фахівців та експертів останнім часом дуже турбує питання фінансової грамотності населення, точніше, фінансової безграмотності українців.

Стабільно високі позиції у рейтингу займав ПриватБанк. За перший квартал 2019 року він показав прибуток у сумі 7,612 мільярда гривень і чистий процентний дохід на рівні понад 4,897 мільярда гривень. Ситуація в Ощадбанку та в Укрексімбанку була трохи гіршою, проте жоден із цих державних банків так і не випав із групи з найвищою оцінкою надійності в багатьох відношеннях завдяки підтримці свого акціонера — держави Україна.

З першого липня Нацбанк України вводить обов’язкову перевірку банками потенційних кредитоотримувачів через Кредитний реєстр. Щоправда, кажуть там, поки що все працюватиме в тестовому режимі.  «Урядовий кур’єр» ще до початку роботи інституції неодноразово писав про  позитиви і негативи, яких слід очікувати. Проте дуже скоро фінансові установи виконуватимуть усі вимоги цього державного реєстру. Що саме вони повинні робити і  як  це позначиться на роботі банків, аналізуємо нижче.

Час вносить корективи на депозитному ринку України. Якщо, як писав «Урядовий кур’єр» у статті «Вкладам потрясіння не завада» від 13 грудня минулого  року,  наприкінці 2018-го ставки за банківськими вкладами фактично за всіма валютами трохи зростали, то кілька місяців потому спостерігається зворотна тенденція.

Понад місяць тому в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (№2478-VIII). Цим документом банки нарешті домоглися від влади розширених прав для себе, щоб повернути чимало боргів і фізичних, і юридичних осіб. «Урядовий кур’єр» намагався ретельно з’ясувати, як положення цього документа впливають на роботу банків та життя їхніх клієнтів.

Термінове засідання Ради національної безпеки і оборони відбулося у зв’язку із ситуацією, яка виникла після ухвалення судом першої інстанції — Окружним адміністративним міста Києва — рішення, яким фактично зроблено спробу скасувати всі нормативні рішення уряду та РНБО щодо націоналізації ПриватБанку, ухвалені в 2016 році.