Президент України Володимир Зеленський та керівництво Нацбанку переконані, що економічна ситуація, яка склалася на фінансовому ринку країни, дасть змогу найближчим часом знизити ставки різноманітних кредитів для бізнесу та населення до 10% річних. «Урядовий кур’єр» намагався зібрати всі думки, сподівання та перестороги щодо цього питання.

Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що в межах проведення в Україні податкової реформи народні обранці та інші експерти дійшли висновку: треба об’єднати єдиний соціальний внесок (ЄСВ), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ). Парламентарій вказує, що ставка такого податку буде зниженою.

Банкіри дедалі частіше заявляють, що в Україні закріпився стійкий процес падіння ставок за депозитами в різних валютах, зокрема національній. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, наскільки надійна така тенденція і якими будуть відсотки за депозитами протягом 2020 року.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук нещодавно заявив, що з 1 лютого цього року Кабмін запроваджує програму пільгового кредитування малого і середнього бізнесу під 5% річних. Проте, як відомо, банки надають кредити підприємствам за щорічною ставкою, не меншою за 17—20%. Отже, держава заявляє, що різницю у ставці кредитування, яка становитиме 12—15% для всіх українських позичальників, буде погашено.

Наприкінці 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні неоднозначний законопроєкт, який ще на стадії обговорення в колі народних обранців та експертів викликав здебільшого негативні відгуки. Ідеться про законопроєкт №2133 про захист прав боржників під час здійснення колекторської діяльності. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, що закладено в ньому і які зміни можуть запропонувати до другого читання.

Національний банк України відповідною постановою затвердив вимоги до розкриття фінустановами різної інформації для своїх клієнтів на сайті та в рекламі. Це стосується насамперед чесного й неупередженого висвітлення на порталах і в рекламі банків усіх тонкощів щодо продуктів — депозитів і кредитів.

Нині хіба що ледачий не торкався тем ненадання чергового траншу кредиту МВФ та фактично постійного вже протягом багатьох місяців зміцнення національної грошової одиниці. Деякі ЗМІ кваліфікують це негативно. Мовляв, далі наша країна зіткнеться з чималими економічними проблемами. Зміцнення гривні щодо американського долара чи євро пов’язують начебто з тим, що напередодні земельної реформи латифундистам потрібні чималі гроші, щоб викупити великі ділянки. «Урядовий кур’єр» намагався ретельно з’ясувати все це, щоб об’єктивно поінформувати читачів.

Стабільно високі позиції у рейтингу займав ПриватБанк. За 9 місяців 2019 року банк показав прибуток у сумі 27,427 млрд грн і чистий процентний дохід на рівні більш як 14,681 млрд грн. Ситуація в Ощадбанку та в Укрексімбанку була трохи гіршою, проте жодний із цих державних банків так і не випав із групи з найвищою оцінкою надійності завдяки підтримці акціонера — держави Україна.

Верховна Рада 1 листопада ухвалила в першому читанні проєкт закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№ 2179). Документ спрямовано на підвищення ефективності системи протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму шляхом упровадження положень міжнародних стандартів боротьби з цими негативними явищами.

Експерти дедалі частіше кажуть про існування всіх передумов для істотного зниження ставок за банківськими кредитами і для населення, і для бізнес-структур. «Урядовий кур’єр» вирішив ретельно з’ясувати ці питання.