«Любий, відсортуй сміття!» або «Кохана, дякую, що не сушиш волосся феном!». Ви напевне помітили, що таких звернень стає дедалі більше у нашому повсякденні? А соціологи вирішили перевірити. Ще в травні соціологічна агенція «Фама» на замовлення та у спів­праці з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля»  опитала дві тисячі громадян, старших 15 років, на всій території України, крім тимчасово окупованої. Днями підсумки презентували на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі

Нещодавно на контрольному пункті в’їзду та виїзду «Майорське» на Донеччині провели незвичне для цього об’єкта навчання, в якому взяли участь підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, Збройних сил України, а також прикордонники і представники фіскальної служби. Усі разом вони опрацьовували проведення радіаційного контролю громадян і транспорту, що перетинають лінію розмежування, і подальші спільні дії в разі виявлення небезпечного забруднення. 

Десятки років проблему поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в Україні не розв’язують. Передовсім тому, що немає необхідних фінансових ресурсів: бюджетних коштів не спрямовують у цю сферу, інвестицій не залучають. Бізнесові структури також не зацікавлені ризикувати своїми коштами. Утім, проблема не зникне й за багато років, якщо не буде запроваджено системи, за якою працюють багато країн світу

На Черкащині з настанням весни посилили турботу про пернатих, бо нерозумним втручанням у навколишнє середовище людина ускладнила їхнє життя. На птахів полює чимало хижих тварин, їм загрожують численні пожежі.

У області підписали меморандум про спів­працю щодо реалізації проекту будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів та впровадження стратегії управління відходами. Підписи під цим документом поставили голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик та партнери з Литовської Республіки.

ТОВ «Екотехнологічна компанія «Гранік» (Запоріжжя) — одна з небагатьох в Україні, що успішно комплексно прибирає сміття в невеликих населених пунктах, здебільшого приватному секторі, де найчастіше трапляються певні складнощі. Найбільше компанія стала затребуваною під час децентралізації влади, коли селяни почали самі піклуватися про своє майбутнє.

Важко знайти в Україні людину, яка не бачила б білого лелеки (він же бусол, боцян, бузьок, чорногуз, гайстер тощо), який сміливо будує гнізда посеред населених пунктів і зграями супроводжує сільгосптехніку, поїдаючи потривожених комах. На думку координатора обліків лелеки білого Віталія Грищенка, в Україні щороку гніздиться 30—35 тисяч пар цих птахів. 

Питання раціонального використання та збереження  лісових ресурсів стали однією з топ-новин у ЗМІ.  Основна увага прикута до конкретних зловживань, однак мало інформації про важливіші проблеми  галузі, її стан і перспективи. Безперечно,  зловживання слід викривати, корупційні схеми ліквідовувати, а винних карати. Цим мають займатися правоохоронні органи спільно з громадськістю. 

Осінній ліс завжди приваблює. Особливим настроєм, багатою палітрою кольорів. Та нині в неї вплелося чимало незвичних тьмяних відтінків: до здорової зелені сосон додалися осередки сірувато-іржавих сухих дерев. Як згадує директор державного підприємства «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт, ще років із десять тому, коли починав працювати директором, ліс так не всихав. Приміром, у 2006 році суцільних санітарних рубок було лише шість гектарів. А вже нині — десятки, сотні гектарів. 

У нас, хлопців, змалечку заведено мірятися, у кого більший. Інтелект. А якщо з останнім проблеми, то міряються гаманцями, автомобілями, посадами, погонами тощо. Чимало любителів помірятися рогами — у кого розгалуженіші, ширші, важчі. Якщо власні не ростуть, то позичають у тварин і дозволу на позику не запитують, ба гірше: оці кістяні нарости на головах відбирають у рогачів разом із життям.