Майже 30 років тому в Миколаєві з’явився новий мікрорайон Намив. Територію під забудову майбутніх багатоповерхівок намивали піском безпосередньо в акваторії Бузького лиману за допомогою спеціальних пульпопроводів. Намивали і майже одразу будували. Швидко і багато, як і потребували умови того часу. Нині на Намиві проживає понад 40 тисяч миколаївців, житлове будівництво на комерційних умовах ще триває, забудовують вільні ділянки. Натомість місцеві жителі схвильовані тим, що вода прибуває, звузилася пляжна зона — недалеко й до багатоповерхівок так званої першої лінії. Чи насправді проблема настільки загострилася і як міська влада планує її вирішувати, дізнавався «УК».

Як відомо, Кабінет Міністрів підтримав на урядовому засіданні рамковий проєкт закону «Про управління відходами», розроблений Мінприроди за участі іноземних експертів та консультантів. Його зареєстровано у Верховній Раді з номером 10411, він перебуває на розгляді профільного комітету, але ухвалюватиме його вже новий склад парламенту.

На урочисту церемонію символічної передачі ключів від арки над четвертим реактором Чорнобильської АЕС прибули Президент Володимир Зеленський, працівники Державного агентства з управління зоною відчуження, представники країн і організацій, котрі стали донорами у цьому проєкті. Будівництво нового безпечного конфайменту (НБК) фінансували з Чорнобильського фонду «Укриття», створеного 1997 року за допомогою внесків 45 країн-вкладників і донорів. Загальна вартість НБК становить 1,5 мільярда євро, з яких 1,41 мільярда євро — міжнародна допомога, 105,9 мільйона євро — внесок України.

Багато хто вважає, що за часів СРСР у країні масово створювали заповідники, а нині екологічними і природоохоронними проблемами переймаються лише активісти, мало не силою змушуючи неповороткі і байдужі державні служби хоч якось турбуватися про захист довкілля. Однак приклад Житомирщини засвідчує, що це далеко не так.

Кременчуцьке водосховище одне із шести великих у каскаді на Дніпрі, як відомо, заповнене у 1959—1961 роках. Займаючи чималу територію в Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях, штучно створена водойма дуже змінила географію всього краю, було затоплено плавні з численними давніми островами у місці злиття Сули з Дніпром (нині озерна частина водосховища). Серед зниклих — відомі в історії острови Богун, Королевець, Корчуватий. Проте з’явилося багато нових, часто безіменних або з новими локальними і маловідомими назвами, утворених із підтоплених ділянок заплави і борової тераси, колишніх дюн. Особливо багато таких у підтопленому Нижньому Посуллі (нині Сулинська затока водосховища) та лівобережній частині заплави між гирлом річки Супій та селом Кедина Гора.

На підприємствах Черкащини, яка давно потерпає від токсичних викидів, впроваджують заходи для зменшення забруднення повітря. Приміром, торік на кількох виробництвах провели реконструкцію і встановили нове устаткування, що дало змогу зменшити обсяги викидів у повітря на 2,6 тонни. На ці заходи суб’єкти господарювання спрямували чималі кошти. Проте, як повідомили в обласному управлінні екології та природних ресурсів, забруднення атмосфери залишається значним. Лише торік їхні обсяги становили в області понад 57 862 тонни, а викиди парникових газів стаціонарними та пересувними джерелами перевищили 3 мільйони тонн.

Середина квітня ознаменувалася новими протестами бджолярів, адже з наближенням нового аграрного сезону знову постає загроза масових отруєнь бджіл з вини аграріїв, як це сталося торік («УК» № 129 від 13 липня 2018). Тому учасники мітингів вимагали, щоб парламент ухвалив закон про захист бджільництва і запровадив більш жорсткий контроль за використанням пестицидів й інших хімікатів, які використовують в обробітку сільгоспугідь.

Серед наших співгромадян дедалі більшає прихильників  здорового способу життя, в який входить здорове та корисне харчування. Тому нині в цивілізованих країнах набувають популярності органічні продукти, а органічний ринок — єдиний, який демонструє постійне стабільне зростання. За прогнозами фахівців, органічні продукти обов’язково матимуть попит, який зростатиме найближчими роками. Перспективи розвитку галузі обговорили понад 400 гравців цього нішевого ринку на міжнародному конгресі в Одесі «Органічна Україна-2019»

Проблема зміни клімату перебуває в центрі уваги вчених‚ законодавців і молоді. Безумовно‚ вона потребує комплексного дослідження та розв’язання не тільки на міжнародному‚ а й на національному рівні. Кожна держава має проводити ефективну політику в галузі протидії зміні клімату для нашого спільного майбутнього‚ спираючись на власну нормативно-правову базу та практику провідних держав із цього питання. Насамперед збільшення викидів парникових газів через активізацію антропогенної діяльності негативно впливає на навколишнє середовище

Житомирщина має не лише найбільшу в Україні площу лісів, а й є унікальною за їхнім складом. На півночі тут ростуть типові для Полісся хвойні ліси, а на півдні — традиційні для Лісостепу листяні масиви, в яких переважає сакральний для українців дуб