На початку 2022 року в Полтаві ввели в експлуатацію новозбудований спортивно-видовищний комплекс «Акварена», в якому три басейни: основний завдовжки 50 метрів, тренувальний 25-метровий та фізкультурно-оздоровчий на 6,5 метра. За площею вся будівля завбільшки з футбольне поле — майже 8 тисяч квадратних метрів. У спорткомплексі є тренажерна зала, конференц-зал, SPA-зона тощо. Будівництво «Акварени» тривало 14 років і коштувало понад 10 мільйонів доларів.   

На проблемі нової забудови Черкас, як і багатьох інших міст, уже зламано чимало списів. З екранів телевізорів часто спостерігаємо боротьбу з незаконними забудовниками столиці. На жаль, здоровий глузд та інтереси громад не завжди перемагають. У Черкасах очільники міста знайшли «вагомий» аргумент для незаконних забудов: ділянка, мовляв, захаращена, а тому її забудуємо.

Нинішній рік полтавцям запам’ятається прокладенням місцевих доріг, а також певними як на ці часи успіхами у житловому будівництві. Навіть перед новорічно-різдвяними святами вулицею Спартака на околиці Полтави майже цілодобово їздять масивні автомобілі з бетонозмішувачами, дорожні будівельники поспішають скористатися плюсовими температурами і завершити розпочаті влітку капітальні й поточні ремонти.

У корпункт «Урядового кур’єра» в Рівному звернулась ініціативна група ОСББ «Еко-дім». Забудовник (а будинок уже рік як уведено в експлуатацію) досі не передав співвласникам усієї належної технічної документації, зокрема проєкту самого будинку. Хоч за чинними нормами, мав би зробити це давно. Тож людям годі з’ясувати, де технічні приміщення, які потрібні, приміром, для ліфтової чи обладнання для інтернету, а де можуть бути підсобки для мешканців. Тобто істотні непорозуміння виникають уже на самому початку. 

На початку липня 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», який змінює модель містобудівного контролю. Триває підготовка законопроєкту до другого читання. Деякі експерти й народні обранці наголошували, що цей документ буде революційним. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, чи справді можна чекати на вагомі зміни в регулюванні містобудівної діяльності.

Цього року в межах президентської програми  «Велике будівництво» на Харківщині оновлюють 13 об’єктів. Із них два вже введено в експлуатацію, п’ять — на завершальному етапі,  а решта перехідні, і їх будівництво буде продовжено наступного року. 

Цими днями в області повністю завершили оновлювати автодорогу місцевого значення Чорнухи — Лубни, яка ще торік перебувала в аварійному стані. Як і обіцяв на початку року голова ОДА Олег Синєгубов, реконструйовано 35 кілометрів цієї життєво важливої артерії, й віднині жителі щонайменше 11 населених пунктів більше не будуть змушені долати зайвих майже 90 кілометрів в обхід через місто Пирятин, щоб дістатися до районного центру чи Полтави. Важливо й те, що дорогу не тільки відремонтували, а й використали сучасну технологію укладання асфальтного покриття, яка, запевнили дорожні будівельники, гарантує значний запас міцності об’єкта. Одночасно облаштували узбіччя, освітлення, нанесли розмітки.

 Із Володимиром Павловичем мешкаємо в сусідніх багатоповерхівках майже три десятиріччя. Ще на початку 1990-х звернув увагу на високого сягнистого чоловіка, який щоранку неквапом пробігав повз під’їзд мого будинку. Як правило, влітку — в легкому спортивному костюмі, кепці, кедах, а в холодну пору — одягнений тепліше. 

Власна квартира — це не лише здійснення мрії, а й новий етап життя. У цьому впевнене подружжя з Києва — підприємець Олександр та Віра, яка працює медичною сестрою в одній зі столичних лікарень. Саме вони стали тисячними учасниками державної програми «Доступна іпотека 7%».

Того дня Сумський національний аграрний університет нагадував мінімайданчик дорожнього будівництва, адже саме на базі цього вишу проходив представницький форум «Велике будівництво. Дороги». За словами голови Сумської ОДА Дмитра Живицького, будівництво, реконструкція та ремонт автомобільних доріг — пріоритет №1 для обласної влади, яка задля цього об’єднала зусилля з наукою, бізнесом, місцевими громадами.