За оперативними даними Мінагропроду, станом на 23 липня в Україні зібрано 17,5 млн тонн ранніх зернових і зернобобових з 7681 тис. га, або 77% площ. При цьому їх середня урожайність становить 22,8%, що нижче минулорічного показника (29,2%). 

Додаткове зрошення підвищує врожайність. На власному досвіді у цьому переконалося чимало сільгоспвиробників. Наразі вони намагаються самотужки відновити втрачену з радянських часів меліоративну систему та закуповують техніку для поливу полів. Але, як наголошують фахівці, без держдопомоги їм не впоратися.
— Ми істотно витратилися на закупівлю сучасних зрошувальних австрійських машин, — розповідає Олег Каліман, керівник фермерського господарства «Таврія-Скіф» з Михайлівського району.  

Під час робочої поїздки на Черкащину міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк ознайомився з роботою кількох сільгосппідприємств Золотоніського та Чорнобаївського районів, узяв участь у розширеній нараді з агроактивом області.  
У ТОВ «Золотоніські сади», яке спеціалізується на розвитку садівництва з застосуванням передового зарубіжного досвіду та інтенсивних технологій виробництва і зберігання продукції, Микола Присяжнюк ознайомився з практикою вирощування яблук.

Через зміну клімату цього року жнива йдуть з 5–10-денним випередженням, як і розвиток рослин. За оперативними даними Мінагропроду, ранні зернові та зернобобові станом на 18 липня обмолочено на площі 6,7 млн га (67% прогнозу, 5,4 млн — 2011 р.) при прогнозі 9,9 млн га. Із цих площ аграрії зібрали 14,5 млн тонн зерна (у 2011 р. — 15,6 млн) при середній врожайності 21,9 ц/га (у 2011-му 28,7 ц/га). Так у Степу намолочено 7,477 млн тонн збіжжя, у Лісостеповій зоні — 5,884 млн, на Поліссі — 1,168 млн. 

Володимир Цибенко працює директором ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів», що в Миргородському районі на Полтавщині, всього п’ятий рік. Але навіть за такий порівняно короткий термін зумів істотно зміцнити його позиції. За результатами роботи підприємства в молочному скотарстві воно увійшло в двадцятку кращих в Україні, виробивши за минулий рік 3180 тонн молока, або 6225 кг від умовної корови. Комплексно розвиваються й інші галузі.  

Система меліорації в області вже десятки років перебуває у стані стагнаційної рівноваги. Неспроможність водного господарства в рамках державних лімітів дати достатню кількість води для поливу сільгоспугідь цілком узгоджується із нездатністю аграріїв доправити її туди, де вона вкрай потрібна. Особливо в такі несприятливі посушливі періоди для вирощування зернових та овочів, як цьогорічний. Коли говоримо про достатню кількість, маємо на увазі ті 220 тис. га, що їх зрошували за радянських часів та за інерцією називають поливними і нині. Насправді ж воду подають лише на  25–35 тис. га — залежно від погодних умов та платоспроможності господарств.  

Саме від такої суми податків і зборів держава відмовиться на користь сільгосптоваровиробників. Про це повідомив  директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагропроду Баграт Ахіджанов під час відеоконференції у Кабміні за участі представників Харкова, Львова, Дніпропетровська й  Одеси. За його словами, прямі видатки будуть меншими на 10% від непрямих.  Так, у загальному фонді на АПК передбачено 1,4 млрд грн, у спецфонді — 9 млрд.

Складні погодні умови травня — червня завдали серйозних збитків аграріям. Посуха та спека на півдні і сході, а також частково в центральних регіонах негативно позначились на урожайності. Як наслідок, у степовій зоні України за очікуваних  22 ц/га  ранніх зернових нині збирають лише 16 ц/га (в 2011 році — 28,4 ц/га).  
Низька врожайність автоматично збільшує собівартість вирощеної продукції. За розрахунками Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у середньому собівартість виробництва ранніх зернових цього року становить 1800—2000 грн/т, тоді як реалізаційні ціни залежно від якості перебувають у межах 1500—1700 грн/т.

Волинь традиційно, ще з радянських часів, є одним з «наймолочніших» і «найм’ясніших» регіонів України. Вироблені тут молочні продукти споживають не тільки в багатьох куточках нашої держави, а й за кордоном. Зокрема, у Росії, яка вже багато літ є споживачем волинських сирів. Утім, ціна за сировину для цієї експортної продукції, переконані селяни, лишається низькою. Та й зароблені селянськими руками гроші посередники не завжди вчасно виплачують…  

На Дні поля Інституту фізіології і генетики рослин НАНУ в Києві вкотре розглядали проблеми насінництва. Як пообіцяв на загал міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, країна поступово переходитиме на вітчизняне насінництво і розсадництво. Адже, як констатували фахівці аграрного відомства та науковці, найбільше посівів під час перезимівлі загинуло там, де господарства надавали перевагу зарубіжній селекції. І біди можна було б уникнути, якби використовувався районований український посівний матеріал, стійкий до хвороб і примх погоди. Про те, як розвивається українська селекція, як почуває себе вітчизняний виробник насіння, наша розмова з учасником заходу — заслуженим працівником сільського господарства України Олександром КОЧУБЕЄМ.