Коли йдеться про перспективи виходу нашої держави на ринок країн — членів ЄС із молочною продукцією власного виробництва, то починати треба саме з якості сировини. «УК» регулярно досліджує, наскільки якісне молоко виробляють у наших регіонах, а також сьогодення та перспективи просування нашої продукції на євроринок. Пропонуємо читачеві чергову підбірку матеріалів. 

Агросектор має значний експортний потенціал, і за правильного плану розвитку може давати ще більше валютної виручки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час другого раунду аграрного форуму, вислухавши представників галузевих асоціацій щодо проблемних питань розвитку. За його словами, лише поставки за кордон зернових щороку приносять Україні 4 мільярди доларів за загального експорту в 17 мільярдів доларів.  

Україна жнивує. Про  те, в яких умовах виходять селяни в поле на Донбасі, чи забезпечені аграрії в різних областях технікою, потужностями для зберігання зерна, про перші результати збиральної кампанії та прогнози на урожай читайте у матеріалах наших кореспондентів. 

Про це повідомив директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда, уточнивши, що, оцінюючи, враховували дані й Криму, де очікується зібрати  1,2 мільйона тонн.

— Це буде один з найбільших урожаїв в Україні, — переконаний він. — Під час наступного прогнозування, цілком імовірно, до валового збору завдяки сприятливій погоді буде додано ще один або й два мільйони тонн. Агрометеорологи оцінюють, що аграрії зберуть цього року 26,7 мільйона тонн озимих зернових,  5,3 мільйона ярого ячменю, 0,4 мільйона тонн ярої пшениці, 29,3 мільйона тонн кукурудзи, близько 1,3 мільйона тонн інших культур.

В Україні аграрії витрачають на дозвільні документи у сфері карантину рослин у 7,5 раза більше, ніж у ЄС. Про це розповів експерт проекту «Інвестклімат в агросекторі України» Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Нів’євський під час дебатів на тему «Регулювання у сфері карантину рослин: скільки втрачають сільгоспвиробники». За підрахунками IFC, сукупні витрати (офіційні та неофіційні) сягають понад один мільярд гривень на рік. 

Такі прознози озвучив голова громадської організації «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час прес-конференції «Стан і перспективи борошномельного ринку України в поточних умовах» в УНІАНі. За його словами,  торік вітчизняним борошномелам вдалось експортувати майже 220,7 тисячі тонн борошна з 2,4 мільйона, вироблених промисловими підприємствами України.
— Це дорогого коштує, — переконаний експерт. — Адже це шматок ринку, який українці фактично відвоювали у трійки експортних лідерів борошна — турків, що мають колосальні державні преференції при поставках борошна на зовнішні ринки, а також казахів і французів. До того ж світовий ринок борошна досить вузький, і вийти на нього дуже непросто. Це 10-12 мільйонів тонн, на відміну від світового ринку зернових, де щороку обертаються сотні мільйонів тонн.

Торговельні війни з Росією досить негативно вплинули на наш торговий баланс. «За п’ять місяців 2014 року ми експортували 13,6 тисячі тонн сиру, тоді як за цей самий період 2013-го — 23 тисячі тонн. Експорт сиру зменшився на 41%, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочної продукції — на 31%», — зазначила експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?». 

«Я був здивований кількістю підприємств, які бажають пройти перевірку DG SANCО для виходу на євроринок», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?», нагадавши, що привіз із 82-ї Асамблеї міжнародного епізодичного бюро гарну звістку про готовність європейських інспекторів провести одночасну перевірку підприємств з виробництва українського молока і молочних продуктів, свинини, яловичини, м’яса страуса  і кроля. 

Цього року День поля на Волині організували нестандартно. Упродовж десятиліть організовували цей захід, що дає агровиробникам можливість дізнатися про найновіші технології та досягнення селекції, традиційно органи влади. Таким чином вони з максимальною ефективністю поширювали важливу для економічного розвитку регіону інформацію. Адже продемонстровані на такому заході новинки одразу беруть на озброєння запрошені на нього фахівці.