Тотальне роздержавлення галузі — один із п’яти принципів, за яких міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко погодився надалі працювати у нинішньому уряді. Як відомо, анонсований торік процес приватизації 150—180 малих держпідприємств агросектору, з якого хотіли залучити у галузь близько 600 мільйонів гривень, так і не розпочався. «УК» спробував розібратись, чому далі розмов справа так і не пішла, чи буде розблоковано приватизацію у 2016 році і на яких умовах її проводитимуть. 

В умовах, коли економіка України ослаблена війною і переорієнтовується з російських на західні ринки, коли для наших підприємців відчинилися двері Євросоюзу, саме АПК може стати локомотивом розвитку країни. Однак нині середня врожайність у рослинництві України не перевищує 40 ц/га. І це за сприятливих погодних умов і на родючих землях.

На це насамперед звернула увагу фермер з Канади, керівник проекту IFC (Міжнародна фінансова корпорація) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії» Лія Сорока. За її словами, в Канаді цей показник може досягати 75 ц/га за менш сприятливого для аграріїв клімату і з гіршим грунтом. 

Потроху виробляємо імунітет до «сюрпризів», які кладуть нам під ялинку можновладці. Коли історія повторюється двічі, вона стає не винятком, а, на жаль, недобрим правилом. Утім, рівненські фермери активно таким протидіють.

Торік змінами до Податкового кодексу на плечі фермерів поклали пенсійне забезпечення пільгових категорій працівників села. Поняття «платник фіксованого сільгоспподатку» скасували, натомість фермерські господарства стали платниками єдиного податку четвертої категорії.  

Таку резонансну заяву зробив під час прес-конференції в УНІАН президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.

Попри несприятливі погодні умови (тривалу засуху) та війну торік Україна зібрала рекордний урожай зернових: майже 61 мільйон тонн. За даними прес-служби Міністерства аграрної політики та продовольства найбільший валовий збір у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях. Традиційно у засіки найбільше засипали пшениці (майже 30 мільйонів тонн) та кукурудзи (понад 22,4 мільйона тонн). 

Який може бути зв’язок між хвилями надвисокої частоти і підготовкою до посівної? Інакше кажучи — між відомою нам мікрохвильовою піччю, хоч і промисловою, і зерном, закладеним на зберігання? Звісно, йдеться не про кашу, зварену з цільних злаків. Аби зрештою отримати її на столі, слід спершу зібрати гідний врожай. І тут стане у пригоді мікрохвильова обробка посівного матеріалу.

За несприятливих природних умов, які склалися цього року через надмірну посуху, майбутній урожай можна не лише зберегти, а й суттєво примножити. Як це зробити, знають у Південній філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації при ООН, зокрема її президент Володимир Тучний, та на Державному підприємстві «Завод «Генератор», яке й забезпечує втілення нової технології за допомогою необхідного устаткування.  

Проблем нині у трудівників села безліч. Водночас розвитку агропромислового комплексу має сприяти співпраця бізнесу й місцевої влади. Налагодити конструктивний діалог між ними допомагає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ініціювавши регіональні зустрічі агровиробників з органами місцевої влади. Зібравшись у Черкасах за «круглим столом», працівники АПК, керівники профільних громадських організацій та представники органів місцевої влади ставили одне одному запитання, шукали шляхи розв’язання гострих проблем.

Аграріїв насамперед турбують питання, пов’язані з оформленням земельних ділянок сільгосппризначення та їхньої реєстрації. Скаржилися вони на терміни реєстрації, дублювання прав оренди на одну і ту саму ділянку, неможливість оформлення оренди землі під майновими комплексами, зміну нормативно-грошової оцінки землі тощо. 

На початку року багато хто казав, що Україна збере значно менший урожай, ніж торік, через брак коштів на посівну та погані погодні умови. «Погода та нестача фінансів справді негативно вплинули на ситуацію у деяких регіонах, але її виправили і компенсували інші регіони», — зауважив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, додавши, що вже намолочено 58,7 мільйона тонн, при цьому ще треба зібрати кукурудзу із 400 тисяч гектарів, що може дати ще близько 2 мільйони тонн. «Наші очікування — урожай буде понад 60 мільйонів тонн зернових (торік було 63,8 мільйона. — Авт.)», — уточнив він. 

Праця аграріїв формує позитивний імідж нашій країні. Аграрні підприємства долучаються й до розвитку українського села. Серед них ПрАТ  «Зернопродукт МХП», яке за сучасними технологіями обробляє  понад 91 тисячу гектарів землі, забезпечуючи на всій площі високі результати. Це сумлінний платник податків, він своєчасно розраховується з людьми за оренду земельних паїв та здійснює багато соціальних проектів у селах. 

Зібравшись цими днями заготовити картоплю на зиму, звернув увагу на те, що незважаючи на сухе літо, вона в Полтаві порівняно дешева. На оптовому ринку продається в середньому по 3 гривні 50 копійок за кілограм. Така ціна на неї в місті тримається з початку вересня. По 4 гривні можна купити елітну картоплю.

«Це вона через те дешева, — застерегла знайома, — що вражена хворобами. Сьогодні ти її купиш, а вже через тиждень вона почорніє і почне гнити. Уже маю такий досвід. Тож не купуй дешеву, а тільки ту, що дорожча».