У квартиру бурштинокопача Олександра Васильєва в Клесові на Рівненщині вночі кинули гранату. Частина помешкання зруйнована, Олександр та його дружина, на щастя, живі. Це скупе повідомлення облетіло 25 липня місцеві стрічки новин.
Ось вам і новий привід для бурштинового майдану, який після стрілянини та вибухів 9 травня вже, було, зібрався на півночі Рівненщини («УК» писав про це 16 травня ц. р. в матеріалі «Бурштиновим балом заправляє кримінал»).

Зважаючи на наміри учасників Загальнонаціонального форуму з безпеки дорожнього руху, можна спрогнозувати, що цьогорічна осінь принесе водіям багато змін. Щось справді давно назріло, а деякі новації, м’яко кажучи, намагаються притягнути за вуха, киваючи на Європу. З’ясувати, без чого нам не обійтися, а які норми могли б і почекати, «Урядовий кур’єр» вирішив у відомого експерта-автомобіліста, віце-президента Міжнародної федерації захисту прав водіїв Вадима КАРНАУХОВА.  

— Уряд повторно вносить до Верховної Ради необхідні для країни законопроекти, — повідомив учора під час брифінгу в Кабінеті Міністрів Прем’єр Арсеній Яценюк. — Нагадаю, що 24 липня 2014 року через непрогнозований і без попередження розпад коаліції були провалені ключові законопроекти, необхідні Україні. Серед них проекти змін як до Державного бюджету України на 2014 рік, так і до Податкового кодексу. Також законопроект, якого найбільше боїться Російська Федерація, але який потрібен Україні, — про спільну експлуатацію і модернізацію газотранспортної системи України. 

В  Україні щороку 40 тисяч людей зазнають різноманітних травм на дорогах. Експерти стверджують, що більшість аварій стається через порушення Правил дорожнього руху не тільки водіями, а й пішоходами. Як поліпшити ситуацію на дорогах, вирішували учасники загальнонаціонального Форуму з безпеки дорожнього руху. 
На форумі розглядали, зокрема, такі питання, як удосконалення законодавства, створення Координаційної ради громадських організацій, які працюють у сфері безпеки дорожнього руху, покращення медичного забезпечення водіїв тощо.

У кабінеті української мови загальноосвітньої школи №15 у Слов’янську Донецької області на стіні державна символіка — тризуб, синьо-жовтий прапор і текст Гімну України. На дошці зберігся запис теми останнього уроку: «Леся Українка». Терористи, які безчинствували в місті, розтрощили навчальний заклад: один снаряд пошкодив покрівлю, актову залу й вікна, другий — розірвався біля фасаду і зрешетив його. 

«Ще не всі чорти живуть на небі. Ходить їх до біса на землі!» Ці поетичні проникливі рядки Василя Симоненка дуже доречні в ситуації, від якої потерпає Донбас. Щоправда нині вночі, коли майже весь величезний Донецьк здригався від грому та спалахів, його нажахані жителі знали: оті міфічні аборигени пекла з ріжками та хвостом тут ні до чого. Адже це гучно дають про себе знати набагато страшніші особини, які досі топчуть нашу землю. Цинічно заявляючи про наміри захищати донеччан, нелюди навпаки цілеспрямовано і наполегливо роблять усе для того, аби загинули якомога більше мирних жителів. 

Уже понад місяць при Свято-Успенському соборі в Полтаві діє добровільне громадське об’єднання «Батальйон небайдужих», що надає всебічну допомогу нашим військовим на Донбасі. Кожного дня його лави поповнюються новими людьми, а курує його архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. Кілька разів на тиждень волонтери відвозять нашим захисникам продукти, речі, пристрої нічного бачення, які люди приносять до храму або які закуплені за кошти, перераховані полтавцями на банківську картку, зареєстровану на ім’я архієрея. При цьому волонтери звітують на своїй сторінці у Фейсбуці про всі грошові надходження й витрати. Дякують за пожертви і подарунки для військових конкретним людям. 

Через складну ситуацію на сході країни та фактичну втрату Криму відбувається посилення державного кордону на всіх напрямках. У тому числі на узбережжі північного Причорномор’я. Так, поблизу села Рибаківка Березанського району Миколаївщини тривалий час існувала прикордонна застава. Згодом вона була розформована у зв’язку з малою за площею ділянкою, за якою ведеться спостереження, та незначним навантаженням на неї. 

Визволені від терористів населені пункти на сході України нині нагадують місця, що зазнали стихійного лиха. Тільки стихія та на цих територіях чинилася силою куди підступнішою — руками агресора. Тепер там потроху починають відновлювати подачу світла й водопостачання, виплачувати пенсії і зарплату. А залякані місцеві жителі чекають бодай на якусь допомогу від центру, а бізнес — конкретних правил гри. 

На Полтавщині вже офіційно зареєстровано понад півтори тисячі громадян, які через воєнні дії змушені були тимчасово переїхати сюди з Луганської та Донецької областей. Із них — понад шістсот дітей. Але насправді переселенців прибуло сюди більше, ніж показує статистика, бо дехто із них не звертається до влади за допомогою, покладаючись тільки на Бога та власні сили. Серед таких людей і багатодітна родина Якутіних із Горлівки, що на Донеччині.