25 років тому, 6 лютого 1996-го, Велика Британія передала Україні антарктичну станцію «Фарадей», яку перейменували на «Академік Вернадський». Зробила це за символічну ціну — один фунт стерлінгів, хоч на станцію претендували 20 країн і були готові заплатити повну її вартість. За що нашій державі така честь? Річ у тому, що у складі команди Роберта Скотта, яка понад сторіччя тому вперше ступила на крижаний материк, був і наш земляк, уродженець села Батьки Зіньківського району Полтавської області Антон Омельченко.

Ім’я закарпатського перекладача з французької мови Віктора Мотрука вже кілька десятиліть добре знає український читач. Завдяки його перекладам можемо ознайомитися із класичними творами французької літератури та з її новинками, що виходять у нашій країні. Нещодавно на Закарпаття, де живе і працює Віктор Петрович, надійшла звістка: він став лавреатом престижної нагороди у галузі перекладацької творчості — премії «Мистецтво перекладу» імені Миколи Лукаша, запровадженої журналом іноземної літератури «Всесвіт». «Урядовий кур’єр» зустрівся з лавреатом і розпитав про сходження до цієї літературної вершини.

Немає сенсу повторювати, наскільки важким для бізнесу видався 2020 рік. Але доки деякі підприємці рахували збитки, в одному з найбільших регіональних торговельно-розважальних центрів «Подоляни» в Тернополі обговорювали нові проекти. Не в останню чергу завдяки Василеві Чубаку, засновникові й керівникові цього центру вже 13 років.

За час карантину, що вже триває ледь не рік, у Тернопільському академічному драматичному театрі імені Тараса Шевченка все-таки вдалося запросити глядачів на прем’єрні покази вистав. Цікаво, що за жанром вони комедійні. Заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила поставив типову комедію «Естроген», а народний артист України Олег Мосійчук запропонував «страшно смішних» «46 моментів щастя». Страшно смішна комедія аж ніяк не означала, що пануватиме в ній безтурботність, веселість, регіт. Навпаки, постало життя у всьому драматизмі.

«Нікому не побажаєш бути батьками дитини, яка постраждала від війни. Це перше. Якщо говоримо про державну політику, то маємо говорити і про цінності: головне завдання школи, зокрема вищої — формування світогляду. Це друге. Такі вони, два аргументи, чому Міністерство освіти і науки, громадські організації та освітяни реалізують спеціальну програму для дітей, яким війна перекрила доступ до української освіти», — так виконавча директорка громадської організації Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова на онлайн-конференції, присвяченій організації вступної кампанії-2021 в українські виші випускників з тимчасово окупованих територій, максимально дипломатично відповіла на ось таке провокативне запитання, що з’явилося в коментарях: «А що до інститутів вступатимуть не за рівнем знань, а за належністю до категорії діти з ТОТ чи АТО?»

У лютому 1917 року впала Російська імперія, а вже в березні в Україні розпочалася національно-демократична революція. Державотворчий процес очолила Центральна Рада. Національна свідомість пробудилася в мільйонів українців, століттями придушених під чоботом то одного, то іншого пана. ІІІ Універсалом Центральної Ради проголошено Українську Народну Республіку. Того самого року розпочалася неоголошена війна радянської Росії проти УНР: 20—30 тисяч більшовицьких загонів прямувало на схід України.

Минає 100 років із часу втрати першою Українською державою незалежності. На жаль, тоді визвольні змагання Центральної Ради, Гетьманату, Директорії не підтримала частина населення, а під тиском зовнішньої агресії вони закінчилися поневоленням народу. Ватажків, які зрозуміли сутність більшовизму й самовіддано чинили йому опір, підло знищили. Їхні імена радянська влада замовчувала. Мало хто в Україні знає й про рідного брата мого діда Григорія Савича Антона Шарого (Богунського), наймолодшого в історії України генерала, який 20-річним командував бригадою.

Навіть якщо ви зовсім не цікавитеся мистецтвом, не знаєтеся на його стилях, періодах, напрямах і течіях, вам, напевне, не раз потрапляла на очі репродукція картини, що на ній зображено чоловіка в чорному костюмі та чаплінівському капелюсі-котелку, обличчя якого затулено великим яскраво-зеленим яблуком. Або ж зображення люльки, під якою писаними літерами французькою мовою виведено: «Ceci n’est pas une pipe» — «Це не люлька». Ці картини як одні з найупізнаваніших творів світового мистецтва належать пензлю бельгійського художника-сюрреаліста Рене Магрітта.

Цими днями виповнилося 150 років із дня народження видатного українського історика, мовознавця, орієнталіста, поліглота, письменника і перекладача академіка Агатангела Кримського. Ці характеристики вельми поверхово розкривають багатогранну значущість для України цієї незвичайної постаті. Науковець світового рівня, творець українського сходознавства й українського правопису, Агатангел Кримський поклав життя на олтар розвитку вітчизняної і світової науки, майбутнього України.

На підйомнику гірськолижного курорту «Красія» в селі Вишка Великоберезнянського району внаслідок його зупинення застрягли десятки людей. А ще трасу перекрили гілками, не даючи людям кататися.
Усе це влаштували місцеві жителі. І як наслідок — злива обурень туристів, котрі приїхали і оплатили дорогі послуги. Що сталося на курорті, з’ясовував кореспондент «УК».