Гуманітарна політика
-
Театр знову піднімає завісу
Черкащани встигли засумувати за світлом рампи, за тією особливою атмосферою театрального дому, яка налаштовує на неповторний душевний лад, коли ви залишаєте десь далеко позаду звичну міську суєту й похмурість і опиняєтеся під владою Талії й Мельпомени. І не тільки через карантинні заходи. На жаль, приміщення академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка більш як п’ять років тому постраждало від пожежі. Тривали реконструкція та відновлення.
-
Пророк, видатний художник і… без шапки
Граф Милорадович у «Родовідній книзі чернігівського дворянства» простежує родовід Тарновських із ХІІІ сторіччя. Спицитира, краківського воєводу, а згодом каштеляна, вважають засновником династії. Ляшко — частина прізвища, що чітко вказує на польське походження роду. Проте Іван Ляшко-Тарновський, військовий товариш, 1691 року, згідно з універсалом гетьмана Івана Мазепи, отримав право писатися Тарновським. Його правнук Яків Степанович Тарновський 1779 року навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом обійняв посаду генерального бунчужного.
-
Як запобігти обранню плацебо
Слово «плацебо» в перекладі з латинської означає «я сподобаюся». У медицині плацебо — інертні таблетки, схожі з лікувальними препаратами кольором, смаком, запахом. У темі виборів членів Національної академії наук України 2021 року аналогія полягає в тому, що дехто із претендентів на академічне звання — плацебо. Ці персоналії схожі на видатних науковців у разі поверхового оцінювання. Але за суттю плацебо, яке, не маючи таланту, не має цінності для науки. Воно стримуватиме, гальмуватиме її розвиток, принесе побічні негативні ефекти в діяльність академії. Неприпустимо, щоб плацебо перемогли на виборах членів НАНУ.
-
Україномовні запити в SEO: «ігнорувати не можна реалізовувати»?
Відтоді, як Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності, власники сайтів активно почали створювати україномовні версії інтернет-ресурсів, адже закон, зокрема, передбачає, що саме українська версія має бути основною та відкриватися за замовчуванням, а всі інші версії – це лише альтернативний варіант.
-
«Я прикрию!»
Донедавна його ім’я було відоме лише вузькому колу істориків Другої світової війни, найближчим родичам, друзям, землякам. Адже чи міг українець встановлювати переможний прапор над фашистським рейхстагом разом із загальновизнаними героями росіянином Михайлом Єгоровим та грузином Мелітоном Кантарією?
-
Іван КЛИМИШИН: «Завжди ставлюся з повагою до чужого та свого часу»
Іван Климишин — легенда української астрономічної науки. Щороку наприкінці травня він залишає Івано-Франківськ, де з 1974 року викладає у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, й ціле літо працює, відпочиває на родинному хуторі біля села Кутиска на Тернопіллі. Доньки Івана Антоновича Оксана та Ольга — теж науковці, одна доцент, друга професор. З дитинства вони проводили літо на хуторі, де почався їхній рід, і дали назву поселенню Вільний Птах.
-
Тераностика: медицина майбутнього, що створюється сьогодні
Найперше завдання науки — сприяти поліпшенню життя людини у всіх аспектах. Передовсім це стосується здоров’я — подолання тяжких захворювань, подовження життя та підвищення його якості. Це непросте завдання, але дуже шляхетне.
-
Японський мільярдер шукає товариство для польоту до Місяця
Мільярдер з Японії Юсаку Маедзава 2023 року збирається облетіти Місяць на кораблі Ілона Маска. Він уже викупив усі місця на борту і тепер шукає вісьмох добровольців з усього світу, які складуть йому товариство у цій дивовижній подорожі. Рік тому 45-річний підприємець оголосив про пошук супутниці життя, яка супроводжуватиме його в польоті до Місяця, але із 30 тисяч претенденток так і не зміг обрати жодну.
-
Його творчість знають і знову відкривають
«Коли я приїхав у Сталіно (нині Донецьк. — П.К.), ішла конференція молоді, на якій виступав секретар Сталінського обкому КСМУ. Він говорив про «Любіть Україну!», про те, що під цим віршем підписалися б Петлюра і Бандера. Закінчивши промову, він сказав: «А тєпєрь слово імєєт таварищ Сосюра!» І мене зустріла електрична буря аплодисментів».
-
У краї мальовничих гір, чарівної природи
Весна робить перші кроки. А тепла пора спонукатиме нас до подорожей. Що ж завжди зацікавлює, тішить і живить душу туриста, попри пори року, а в час карантинних обмежень поготів? Звісно ж, природа. На Тернопільщині старовинне місто Кременець обрали для втілення проєкту «Туристичні магніти» України. Важлива складова туристської привабливості цього міста — Національний природний парк «Кременецькі гори», який має найбільшу кількість екскурсійних екологічних маршрутів.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ