Як зустріне школа кримських учнів, що зроблено для забезпечення навчального процесу в автономії цього року? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповідає міністр освіти і науки, молоді та спорту АР Крим Віталіна ДЗОЗ.

Простір електромагнітних коливань, завдяки яким здійснюються різні комунікації — працюють радіо, телебачення, стільниковий зв’язок, мобільний Інтернет, з року в рік нарощує свою значущість для людства.  На жаль, частотний ресурс, як і всі інші, обмежений, але при цьому здатний приносити прибутки (і не малі!). Тому пристрастей навколо нього не бракує.

Підтвердження тому — реакція на прийняті Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення з надання нових ліцензій на мовлення телевізійним компаніям, які вона оприлюднила минулого тижня. Для тих, хто «не в темі», поясню причини проведення масового ліцензування. Це перехід з аналогового розповсюдження телевізійних сигналів на цифрове, який Україна згідно з прийнятими на себе міжнародними забов’язаннями має здійснити в 2015 році.

При головному управлінні освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації створено обласний штаб, який контролює хід ремонтних робіт.  

Павла Тичину подарувала світу Чернігівщина. Його витончені й оригінальні вірші з особливою, лише йому притаманною ритмікою та кольоровою гамою стали шедеврами світової поезії. Багатогранність його творчого дару, підсилена неповторною ліричністю, особливим складом душі глибокоінтелігентної, освіченої людини, робить надзвичайно привабливою і саму особистість поета. Яким він був у житті? Що любив? Що не сприймав? Про це розмовляємо з правнучкою поета, директором літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини Тетяною Сосновською.

Ремонтними клопотами директор Розлуцької школи Світлана Савчак переймається, відколи очолила педагогічний колектив: школа  збудована понад півстоліття тому. А коштів у райвно катастрофічно бракує. Тож оновлення приміщення розпочали з нагального — заміни старого пічного опалення. Бо за опалювальний сезон пічки «пожирали» чималу кількість дров і вугілля та потребували постійної присутності техпрацівників, але не обігрівали як слід класні кімнати.

Зшити рушники з усіх куточків Вітчизни в доріжку, а письмена їхніх орнаментів — у спільну барвисту сагу українців ще від сивої давнини спало на думку Світлані Кучеренко зі Слов’янська на Донеччині, випускниці Харківської державної академії культури. Полотняна стежина єднання народу з назвою «Єдина Україна: Схід і Захід разом» почалася торік у серпні зі Свято-Успенської Святогірської лаври, мандруючи по всіх областях України, вона видовжилася до понад 70-ти метрів. У 20-ту річницю Незалежності України, її, присвячену цій знаковій даті, розгорнуть у столиці.

А напередодні ми розпитували, як відбувався упродовж року Всеукраїнський проект «Єдина Україна: Схід і Захід разом», його ініціатора, натхненника й організатора Світлану Кучеренко.

З-поміж багатьох запрошених зірок II Одеського міжнародного кінофестивалю найпопулярнішою у публіки була, либонь, Ада Роговцева. Напевне, через те, що, по-перше — наша, по-друге — по-справжньому улюблена. До того ж на кінофорумі вона була аж ніяк не меморіальною зіркою. У кінозалах її можна було бачити під час презентації фільму Олександра Гордона «Вогні притону». А короткометражку «Собачий вальс» Тараса Ткаченка, де Ада Миколаївна виконала головну роль, визнали кращим фільмом «Української лабораторії».

«Претензії до Олександра Аніщенка є великі. Питання звільнення вирішуватимемо, скажімо так, у найближчі декілька тижнів», — прокоментував глава уряду ситуацію в галузі у ході ознайомлення з розбудовою закладів сімейної медицини та розвитком паркової інфраструктури Києва. 

У житті цей високий чолов’яга далеко не завжди схожий на образ, створений ним для себе на телевізійному екрані. Але тільки-но він з’являється на сцені під гучні оплески публіки, як миттєво перевтілюється в клубок іскрометності, чудового настрою та здорового оптимізму. Спеціально завужені брюки і коротенький, на перший погляд, піджачок ніби підкреслюють високий рівень гумориста. 

Водночас, попри «зірковий» статус, спілкування з ним приносить лише позитивні емоції як дітям, так і дорослим. Бо діагноз «зоряна хвороба» Вадима Мічковського — дяді Жори — жодним чином не стосується.

Попри загальносвітовий спад книговидання (зокрема, в Україні торік цей показник скотився до найнижчого рівня — було видано всього 1 книгу на душу населення), попри загальне зменшення інтересу до читання (у країнах пострадянського простору навіть школярі читають лише 10 книжок на рік), попри розвиток комп’ютерних технологій, які «захоплюють» молодь, книга, і українська зокрема, вкотре довела свою життєздатність.