Отця Олександра росіяни висадили біля самої сірої зони, Василівки. На останньому блокпосту вони взяли в нього відбитки пальців і зачитали вирок, що він «видворєн із Запорожской області». Він ішов дорогою, якою літали снаряди. Знав, що попереду 30 кілометрів до українського блокпоста. Цей шлях фізично не був важким, отець Олександр був спортсменом, а коли став священником, проводив для парафіяльних дітей табори, піші прощі. Попереду, якщо дійде живим, не потрапить на міни, будуть наші.

 Нині батьків, школярів та вчителів можна порівняти з нейронами мозку. Через критичну ситуацію і завдяки соцмережам злагодженість спілкування школярів з учителями, процес навчання перенеслися на екран домашнього монітора. Але щоб потрапити в різні електронні «класруми», дітям ще треба добряче постаратися. Та іноді не все від них залежить.

 Уманський національний університет садівництва давно зажив репутації закладу з найвищими освітніми характеристиками. Цьому сприяє авторитетний професорсько-викладацький склад, прагнення колективу постійно вдосконалюватися. Ось і за підсумками минулого року університет, як було й раніше, увійшов до числа національних лідерів. У рейтингу UI GreenMetric World University Rankings, який оцінює внесок кожного університету-учасника в розвиток «дружнього до навколишнього середовища», торік навчальний заклад посів п’яте місце в Україні та 594-те у світі серед 1050 університетів-учасників. 

 В Ужгороді презентували другий том «Педагогічної освіти Закарпаття». Представили книжку в межах одинадцятого «Книга-Фесту», який триває у форматі книжкового марафону. На заході побував кореспондент «Урядового кур’єра». 
Фундаментальна робота і колективний здобуток науковців Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти ставить на перше місце в розвитку суспільства і підносить особистість освітянина — педагога, вчителя. Йому віддано шану та зроблено такі узагальнення, які неможливо спростувати.

 «Нині радості свято, Вкраїно, ти ж уся у крові і сльозах», — це поетичні рядки про Різдво воєнного часу. Ці слова актуальні й нині, хоч повстанський поет Марко Боєслав написав їх 70—80 років тому. Тоді теж, кажучи його ж словами, дикі круки-московити мордували, вбивали, грабували українців, багрянів скривавлений шлях. У той час зародилася легендарна Українська Повстанська Армія, яка взялася боронити рідну землю від ворога.

 Колектив Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв упродовж багатьох років досліджує традиційну культуру області та втілює яскраві мистецькі проєкти, популяризуючи матеріальні й нематеріальні об’єкти культурної спадщини.
Директор центру Євгенія Бистрицька розповідає,  що нині нематеріальна культурна спадщина — базис і ресурс для промоції та сталого розвитку громад. Задля збереження особливостей культури харчування в області майже три роки тому розпочали народознавчий проєкт «Сумщина гастрономічна: традиційна кухня регіону».

Об’єднані загальною темою прагнення до свободи, роботи вітчизняних і закордонних авторів продемонстрували досягнення найновіших інформаційних технологій. На незвичайній виставці побував і кореспондент «Урядового кур’єра».
Перша виставка цифрового та медіа мистецтва «Ukranian-Бієнале» відбулася у Києві 2021 року. Нинішня в Ужгороді демонструє 16 робіт митців з України та з-за кордону. Рухомі зображення, продемонстровані на великих моніторах, занурювали в таємничу атмосферу відеоперетворень, у яких поєднано майстерність художника і програміста. 

 На титульній сторінці Time опублікували один із 200 найкращих, за версією журналу, інноваційних продуктів року — біонічний протез зі штучним інтелектом. Його призначено для людей із порушеннями функцій кінцівок, а створила українська компанія Esper Bioniks. Полтавці пишаються, що співрозробник цього інтелектуального й соціально значущого виробу — їхній земляк 32-річний Ігор Ільченко з Полтави. Він 2007 року закінчив школу №2, потім навчався в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. На початку кар’єри займався виготовленням моделей на 3D-принтері.

 Міжнародна гуманітарна медична організація «Лікарі без кордонів» (MSF) пів року працює на визволених від російських окупантів територіях Херсонської області. У селах, які нещодавно повернули під контроль українського уряду, також почали працювати мобільні клініки «Лікарів без кордонів». MSF керує мобільними медичними клініками приблизно у 30 селах, зосереджуючись на базовій медичній допомозі, лікуванні неінфекційних захворювань та підтримці психологічного здоров’я. Карети швидкої допомоги MSF перевозять пацієнтів до лікарень та між медичними закладами навколо Кривого Рогу і в районах Херсонської області, які перебувають під контролем України. Нещодавно команди MSF почали роботу у Снігурівці Миколаївської області.

 Приємна новина: цьогоріч одразу троє випускників Полтавського медуніверситету Анна Альошина, Аліна Приходько та Євгеній Онда проходять інтернатуру лікарями-епідеміологами  на базі Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який очолює фахівець у цій галузі Андрій Хайлов. Торік до нас приєдналася лише одна лікарка-епідеміолог Анна Огир.