Згадувати злочини тоталітарного режиму, який забрав в України мільйони життів патріотів та цвіту нації, треба постійно. Це стане пересторогою нинішньому й прийдешнім поколінням: засудити криваве минуле й більше ніколи не повторити в майбутньому. 

Щоразу травень своїм приходом проголошує нам, сучасникам, велику перемогу над фашизмом, щоб пам’ять про неймовірну людську мужність і самопожертву в ім’я мирного життя як найсвятішу реліквію дбайливо зберігали та передавали наступним поколінням. Переглядаючи потьмянілі від часу фотокартки, Лідія Федорівна Антонова поринає у спогади далекої воєнної юності. І хоч у березні вже зустріла дев’яносту весну, ніби вчора тендітна дівчина, яка мріяла стати журналісткою, збирала речі на війну. 

Життя далеко не одномірне, іноді в ньому все відбувається складно і неоднозначно, особливо в часи великих трагедій, що лягають тяжким випробуванням на плечі людей. І неможливо перебіг подій і вчинки учасників, хай би як нам цього хотілося, затиснути у визначені рамки чи намальовані схеми. Так відбулося з нашою країною за часів Другої світової війни. 

Внесок українців у визволення Європи від нацизму важко переоцінити. Всім їм маємо низько вклонитися, вшанувати і пам’ятати. На відміну від попередніх років, коли відзначали 9 Травня тільки як День Перемоги, цього року відзначатимемо й 8 травня як День пам’яті та примирення. Ці події, розповів на зустрічі з журналістами віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко, вперше матимуть новий зміст, новий спосіб вираження. Новації визначено в законах, указах Президента України і постановах уряду.

Заходи 8 і 9 Травня відбуватимуться під гаслом: «Пам’ятати і перемагати!». Їхнім символом став червоний мак — знак і пам’ять усіх загиблих у Другій світовій війні. Пам’ятати маємо тих, хто захистив Європу від нацизму. А перемагати маємо у збройному протистоянні на Донбасі, щоб зберегти цілісність України. 

День другого травня в Одесі був похмурим. І не лише через черговий вибрик примхливої цьогорічної весняної погоди. Одесити згадували, що трапилося 2 травня 2014 року. По всьому місту — приспущені прапори з траурними стрічками на знак пам’яті про майже півсотні людей, що загинули в протистоянні та бійні рік тому. 

Наближається 70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом. Україна цього року відзначатиме її за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій.
8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України.

На нашій славній українській землі живуть люди, котрі шанують пам’ять невинно убієнних воїнів, які полягли в Суомі у 105-денній радянсько-фінській війні  1939—1940 років. Серед них і Леонід Костюк із Коростишева. Він свято береже пам’ять про діда, який навічно залишився у снігах Фінляндії. Де покоїться його тіло, сім’я і досі не знає.  

Навряд чи знайдеться в історії Великої Вітчизняної війни приклад, коли розвідника-єфрейтора було удостоєно орденів Слави трьох ступенів (а їх прирівнюють до Зірки Героя) в  стислий термін — упродовж восьми місяців. А якщо взяти до уваги, що напередодні її закінчення солдат зазнав тяжкого поранення і кілька місяців провів у госпіталі, то, вважай, кожен орден знаходив власника з інтервалом два місяці. Саме такий геройський рядок вписав у літопис тієї війни Микола Фостенко.  

Зацвітуть вишні, набубнявіють бруньки яблунь, зашумить молоде листя лип і тополь. З кожним подихом вітру вони вклонятимуться пам’яті тих, хто віддав життя за Незалежність, за Свободу, за Україну. Ще немає тих садів, ще не забиті кілочки розмітки під ті алеї та сквери, але є в нашого народу така традиція — вшановувати героїв, отже сади і парки будуть.
«У День Героїв Небесної Сотні ми вшановуємо їх промовами і мітингами, але це далеко не все, що можемо зробити для увічнення їхньої пам’яті», — вважає директор Інституту національної пам’яті і безпосередній учасник Революції гідності Володимир В’ятрович.

З 1 лютого цього року військовослужбовці, які беруть участь у проведенні АТО, отримуватимуть тисячу гривень за бойовий день. Для наших військових також передбачено преміювання за кожен підбитий танк, БМП, знищену артилерійську систему. Про це заявив Президент Петро Порошенко в ході урочистої церемонії покладання квітів до Пам’ятного Хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві (саме 29 січня 1918 року біля станції Крути в Чернігівській області студенти вступили у нерівний бій з більшовицькою ордою та полягли смертю хоробрих за Українську Народну Республіку). Разом з учасниками церемонії Президент вшанував пам’ять полеглих хвилиною мовчання.