Коли політика Кремля із затягування України в новітній СРСР під назвою Євразійський Союз зазнала краху, Москва негайно підвищила ціну на газ. Це спричинило зростання тарифів на гарячу воду та опалення. Проте малозабезпеченим держава гарантує грошові компенсації, які цілком покриють різницю в оплаті. 

Під соціальною парасолькою

Якщо у першому кварталі цього року Росія продавала Україні блакитне паливо по 268,5 долара США за тисячу кубічних метрів, то з 1 квітня ціна зросла до 385,5 долара. Однак протрималася вона рівно один день: 2 квітня Москва в односторонньому порядку виставила нову ціну — 485,5 долара. Україна не погодилася, тож питання вартості газу вирішуватиметься в міжнародному суді у Стокгольмі, куди Київ уже подав позов. Кремль виставив політичну ціну за енергоносії, щоб підірвати економіку України.

Щоб не допустити колапсу в системі ЖКГ, влада була змушена підвищити ціну на газ для населення, а заодно на гаряче водопостачання та опалення. Проте повна ціна буде тільки для заможних українців — уряд розробив масштабну програму надання субсидій і компенсацій для різних категорій населення. Передбачається, що допомогу від держави отримуватиме третина українців.

«Ми запроваджуємо амбіційну програму підтримки малозабезпечених верств населення, — сказав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. — Загальна кількість домогосподарств, яка потрапляє під нашу програму соціальної допомоги, збільшується з 1,4 мільйона до 4,5 мільйона. Кожна малозабезпечена сім’я додатково отримуватиме на покриття вартості житлово-комунальних послуг до 500 гривень. Уряд прийняв відповідне рішення».

По-перше, продовжує діяти механізм субсидій. На них можуть розраховувати сім'ї з непраце?здатними членами родини, чиї комунальні платежі перевищують 10% середньомісячного доходу. Отримують субсидії і родини, що складаються з працездатних громадян, але чиї платежі за комуналку «з’їдають» понад 15% родинного бюджету. У зв'язку з підвищенням тарифів на газ і тепло кількість сімей, які отримують субсидії, збільшиться на 185 тисяч і становитиме приблизно один мільйон, підрахували в Міністерстві соціальної політики.

По-друге, уряд запроваджує для населення компенсацію додаткових витрат на оплату комунальних послуг: 5 квітня Кабмін прийняв постанову №83, якою затверджено порядок призначення такої допомоги.

Компенсація надаватиметься, якщо середньомісячний сукупний дохід родини за попередні шість місяців не перевищував прожиткового мінімуму — 1032—1286 гривень на людину (визначається відповідно до приналежності члена сім'ї до основних соціальних і демографічних груп). Для таких родин фактична вартість комунальних послуг не зміниться — вони платитимуть стільки ж, як і раніше.

Варто зазначити, що виплату компенсації можуть припинити. Це станеться, якщо ви подали недостовірні відомості про доходи сім’ї або про її кількісний склад. Така сама доля спіткає тих, хто взагалі не платить за комунальні послуги. Поважними причинами можуть бути тільки затримки з виплатою зарплати або пенсії, причому підтверджені документально.

Новий порядок нарахування компенсацій почне діяти з 1 липня 2014 р. На цей вид держдопомоги в бюджеті передбачено близько 2 мільярдів гривень.

«Ми знайшли ці гроші, — наголосив Арсеній Яценюк. — У результаті 30% українців не відчують підвищення цін на енергоносії та комунальні послуги, хоч Росія безпрецедентно підвищила ціну на газ. Їй не вдасться підірвати соціальну стабільність в Україні».

Основний тягар здорожчання газу, що відбулося з 1 травня, ліг на власників великих особняків, які споживають багато блакитного палива. У цьому разі тариф зростає одночасно з кількістю спожитого газу. Для домогосподарств, яким цього ресурсу потрібно до 2,5 тисячі кубічних метрів, ціна становить 1197 гривень; тим, хто споживає до 6 тисяч кубометрів, — 1965 гривень, а хто понад 6 тисяч — 4011 гривень за тисячу кубометрів.

Цікаво, що в Росії, звідки ми отримуємо газ, населення платить за блакитне паливо більше, ніж українці, — 128 доларів за тисячу кубометрів: ціни там теж зростають. Згодом планується довести їх до рівня світових, при цьому жодних пільг для малозабезпечених, як це зроблено в Україні, закон не передбачає.

Чому зростають тарифи?

Перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги та приведення їх до економічно об∂рунтованого рівня — об’єктивна необхідність для відповідальної влади. Зросла не тільки вартість енергоносіїв, значно подорожчали матеріально-технічні ресурси, збільшився рівень мінімальної заробітної плати у сфері ЖКГ. За словами комунальників, вони змушені працювати зі збитками, рятуючись лише кредитами. Проте віддавати позики підприємства не мають змоги. Про заміну зношених мереж годі й думати. Як повідомила прес-служба Мінрегіону, за підсумками чотирьох місяців роботи 2014 року збитки галузі сягнули 3 мільярдів гривень, кредиторська заборгованість — 23,43 мільярда.

Нині тарифи відшкодовують фактичну собівартість послуг у середньому на 78%, зокрема послуг з теплопостачання — на 70%, з водопостачання — 72%, з водовідведення — 79%, з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій — 92%. Тож зростання тарифів дасть змогу підприємствам ЖКГ передусім не піти «на дно» й надалі надавати послуги населенню. Значно занижені тарифи, які штучно утримували упродовж останніх років, призвели до занепаду галузі й критичного руйнування мереж. Про поліпшення якості житлово-комунальних послуг навіть не йшлося.

Хай би якою була потреба у підвищенні тарифів, органи місцевого самоврядування мають виважено ставитися до такого чутливого питання: підвищення мусить бути об∂рунтованим і не спричиняти негативних соціально-економічних наслідків.

Важливо провести широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію, щоб люди не плутали житлові субсидії, які надає держава вже понад 15 років, і компенсації, що паралельно почнуть діяти з 1 липня.

Якщо під час призначення житлової субсидії враховують майновий стан сім’ї, то для оформлення компенсації зважають лише на показник користування загальною площею житла та норми споживання комунальних послуг. Компенсацію призначають згідно із середніми обсягами споживання послуг за попередній період і не перераховують відповідно до фактично спожитих обсягів послуг.

Проте економити мають усі — й індивідуальні споживачі, й промислові гіганти. Водночас із запровадженням компенсацій для громадян Кабмін прийняв рішення стимулювати енергоефективність у промисловості: Україна спалює найбільше в світі енергоносіїв для виробництва одиниці товару. Навіть багата на газ Росія має економнішу промисловість.

На зменшення споживання енергоресурсів спрямована Програма модернізації галузі ЖКГ. Головне тут — знайти ефективного власника і дати йому в руки дієві інструменти. Це один із складників реформи місцевого самоврядування, яку готує Кабмін, орієнтуючись на успішний досвід країн Європейського Союзу. Перший із напрацьованих урядом законів уже ухвалено — «Про співробітництво територіальних громад». Документ передбачає об’єднання територіальними громадами бюджетних ресурсів і створення власних підприємств для задоволення комунальних потреб.

У нинішній ситуації, коли ціни на паливо неухильно зростають, питання енергоощадності набуває особливої актуальності. Що заплановано у сфері модернізації комунальної теплоенергетики і як родина може заощадити газ чи електроенергію, «Урядовий кур’єр» розповість в одному із своїх наступних спецвипусків.

ПРЯМА МОВА

Володимир ГРОЙСМАН,
віце-прем’єр-міністр України — міністр регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства:

— Уряд нещодавно прийняв важке, але необхідне рішення про поступове приведення тарифів у відповідність до тієї ціни, за якою ми закуповуємо енергоресурси. Вважаю, що таке підвищення — це додаткова мотивація для людей в тому, що необхідно заощаджувати і менше сплачувати.

Нині спроможність громад, муніципалітетів серйозно обмежена, їм важко вирішувати питання енергоефективності через низький обсяг фінансів, який залучають у модернізацію, зокрема в житловий сектор, у комунальне господарство. Тому наше завдання — створити умови для швидкого вирішення цього питання, визначити механізми для залучення кредитних ресурсів.

Людмила ДЕНІСОВА,
міністр соціальної політики:

— Ми прогнозуємо, що під програму житлових субсидій підпаде приблизно 1,5 мільйона сімей, а під програму компенсацій — майже 3 мільйони. Тобто загалом понад 4,5 мільйона (або 30%) родин в Україні будуть захищені, щоб не довелося віддавати за комуналку останні копійки. На моє переконання, платити повністю повинні заможні. А якщо в родині дохід на одну людину мінімальний як для працездатного, тобто не більше ніж 1190 гривень, то їй буде надано допомогу.