Державна виконавча служба ініціює діалог із громадськістю для посилення боротьби з корупцією. На цьому наголосив голова відомства Дмитро Сторожук під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України. 

Прозорий механізм влаштовує  не всіх

«Відомо, що Державна виконавча служба була раніше однією з найбільш корумпованих структур у державному секторі. Для прикладу, у 2010—2013 роках реалізацію конфіскованого майна монополізували чотири, а згодом одна компанія, наближена до колишнього керівництва Мін’юсту. Лише офіційно ці посередники мали дохід 200—300 мільйонів гривень щороку. На реалізації у цих підприємців перебувало майна на понад 8 мільярдів гривень. Вартість конфіскату, що продавався, занижували на 50—70%. Окрім того, приватні фірми офіційно отримували 15% комісії за свої послуги, а це неабиякий дохід.

Ми ж сьогодні повністю ламаємо цей незаконний механізм і робимо роботу ДВС прозорою і відкритою. На цьому шляху зустрічається багато охочих завадити справі. Маю на увазі неодноразові факти спротиву окремих осіб, зацікавлених у збереженні корупційної схеми. Так, уже були погрози фізичної розправи зі мною особисто, а нещодавно проти ДВС розгорнулась ціла інформаційна кампанія: на телеканалах та інтернет-ЗМІ з’являються відверто неправдиві матеріали, які дискредитують роботу нашої служби», — розповів Дмитро Сторожук під час брифінгу.

За його словами, найбільше уваги опоненти нині приділяють процесу вибору торгуючих компаній, які реалізовуватимуть арештоване майно у тих областях, де не проходить пілотний проект з реалізації конфіскату шляхом електронних торгів.

«Саме тому Державна виконавча служба України спільно з Громадською радою при ДВС, Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики Тетяною Чорновол та головою Люстраційного комітету Єгором Соболєвим ініціювала діалог із громадськістю щодо учасників тендера з реалізації арештованого майна у таких регіонах. Ця ініціатива має припинити спекуляції навколо питання реалізації арештованого майна.

Хочу наголосити, що переможців конкурсу, які здійснюватимуть продаж арештованого майна в Україні, досі не визначено. Тому ми звернулися до громадськості із проханням бути активними і надавати нам інформацію щодо виявлення можливих фактів корупції, пов’язаних з учасниками цього конкурсу. Саме за допомогою небайдужої громадськості ми зможемо провести дієве реформування ДВС, щоб робота цієї структури стала прозорою, ефективною та відповідала європейським стандартам», — зазначив Дмитро Сторожук.

Голова ДВС повторно запросив усіх небайдужих, а також представників ЗМІ вивчати та надсилати відомості про виявлені факти корупції, пов’язані з учасниками конкурсу, на електронну адресу zvernennia@dvs.gov.ua.

Усі зауваження буде враховано під час вибору переможця тендера. Більш того, якщо такі факти матимуть місце, про них повідомлять Генеральну прокуратуру України для подальшого розслідування.

Електронні аукціони розширять

Перший заступник голови Державної виконавчої служби України Агія Ахундова повідомила, що кількість областей, де впроваджується пілотний проект електронних торгів арештованим майном, збільшиться з чотирьох до десяти.

«Межі пілотного проекту з реалізації арештованого майна на онлайн-торгах, який успішно впроваджується у Вінницькій, Львівській, Дніпропетровській областях та Києві, буде розширено. Аналізуючи позитивні результати першого місяця роботи Системи електронних торгів, ми прийняли рішення про збільшення пілотних регіонів з чотирьох до десяти», — розповіла Агія Ахундова.

Нагадаємо, експериментальний проект з реалізації арештованого майна шляхом онлайн-аукціонів триває вже місяць. Нині у базу системи внесено інформацію про 480 лотів. Це рухоме і нерухоме майно: будинки, квартири, автотранспортні засоби, побутова техніка, одяг та інше. Найдорожчий лот у системі — 5-кімнатна квартира у Києві вартістю 7 мільйонів 768 тисяч гривень, а найдешевший — мобільний телефон, оцінений у 5 гривень.

Перший онлайн-аукціон арештованим майном відбудеться вже 1 липня.