Кожна київська родина повинна мати квартиру. І це не просто гасло. Це те, що київська влада хоче визначити майбутнім Генпланом як орієнтир до 2025 року.  

Закарпаття стало піонером в Україні, взявши курс на відмову від централізованого тепла. За півтора десятиліття справа просунулася так, що сьогодні 99% абонентів колишнього комунального господарства перебувають на індивідуальному чи автономному опаленні. 

Заборгованість населення за послуги ЖКГ в цілому по Україні перевалила за 10 млрд грн. І якщо років 7-8 тому комунальники через окремих неплатників відключали від певної послуги всю багатоповерхівку, якщо пару років тому навчилися запускати «Спрута» конкретним боржникам, то нині ситуація вже серйозніша. Навесні цього року набув чинності новий Закон «Про виконавче провадження», відповідно до якого за комунальні борги можуть не лише описати домашнє майно боржника, а й відібрати житло.

Як комунальники «стимулюють» дисципліну платежів в різних регіонах України, цікавилися власкори «Урядового кур’єра».

Мабуть, не знайдеться жодного мешканця багатоповерхівки, який би був задоволений роботою підприємств, що надають житлово-комунальні послуги: одні погано прибирають, інші постачають ледь теплу воду, треті — опалення взимку не поспішають вмикати. Та якщо послухати комунальників, то теж можна почути багато претензій мешканцям: що ті смітять де не слід, що вікна на зиму не заклеюють тощо. Та й зарплата надто низька, бо споживачі платять мало. А в тих — зустрічні скарги на непомірно високі тарифи…. Як збалансувати інтереси комунальників і споживачів? Про це ми розмовляємо з головою Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» Олегом АДАМОВИМ. 

Що ближче холоди, то більше багатоповерхівки нагадують тренажери для альпіністів перед сходженням на гірські вершини. Насправді ж це мешканці квартир замовили додаткову термоізоляцію своїх помешкань. Ці роботи виконують альпіністи, адже без спеціальної підготовки клеїти пінопласт на стіни, наприклад, восьмого чи дев’ятого поверху, чи фарбувати його не зможе ніхто. 

У ході недавнього «круглого столу» «Україна і Росія на порозі нового газового конфлікту?» перший секретар посольства Німеччини в Україні Таня Байєр сказала, що чинний газовий контракт між «Нафтогазом» і «Газпромом» унеможливлює повторення «газової війни» між Україною і Росією. Звертає на себе увагу ключове слово — чинний. Тобто німців, які отримують паливо набагато далі географічно, влаштовує, що Україна платить за нього дорожче від них? Чи не тому, що нині Європа переконана у відсутності перебоїв з транзитом газу?

Попри нечисленні заяви деяких аналітиків, житлова нерухомість в Україні (як на первинному, так і на вторинному ринках) дешевіє на очах. І пересічні українці вже давно перестали довіряти цінам на квартири та будинки, які пропонують сайти нерухомості та спеціалізовані видання.

Так, наприклад, за даними інформаційно-аналітичного порталу «Столичная недвижимость», за підсумками серпня порівняно із липнем 2011 року середня вартість вторинного житла у Києві зросла на 0,4% і становить 2157 дол. за кв. м. 

У наші часи, коли модними стали всілякі виставки, велелюдні ярмарки, щоправда, переважно мистецько-розважального штибу, Хмельниччина чи не єдина в Західному регіоні країни,  як справжня аграрна область, зберегла традицію демонструвати  свої щорічні досягнення саме в сільськогосподарській галузі. Не стала винятком і нинішня виставка «Агро-Поділля — 2011», яка є вже 27-ю за ліком. Особливо приємно, що нині вона проходить у реконструйованих осучаснених  павільйонах, про що ще торік потурбувалася місцева влада, виділивши задля цього кошти з обласного бюджету.

Цьогорічні жнива не були сприятливими для хліборобів. Однак там, де на землі пораються не поденники, а справжні господарі, навіть за несприятливих погодних умов виростили і зібрали кращі від торішніх урожаї. Хоча, як розповідає керівник одного з кращих у регіоні сільгосппідприємств - агрофірми  «Білий стік», що у Сокальському районі, — Олег Іванчина, через негоду доводиться підраховувати недоотримані прибутки. Бо якщо у першій половині жнив (до дощів)  зерно мало високий вміст клейковини, а вологість не перевищувала 14%, то через негоду показники якості погіршилися.

Якщо ще років 10-12 тому взимку в Херсоні мало не нормою були холодні батареї, якщо ще років 3-5 тому люди «начхали» на безгосподарність комунальників і почали масово переходити на індивідуальне опалення, то нині місто перейшло на нову «фішку» – енергозбереження. Днями у місті було презентовано Муніципальний енергетичний план — основний документ у сфері управління енергетичною складовою міста. Як пояснили фахівці, в ньому визначено системну політику місцевої влади та задано стратегічні орієнтири в сфері енергозбереження на довгострокову й середньострокову перспективу.