Якщо порівняти нинішній стан двору трьох будинків по вулиці Прокоф’єва, 36, 32-а та 44/1, з тим, як це було ще місяць-два тому, то це — дві великі різниці. Замість розбитого ямкуватого асфальту, занедбаних клумб тут постала така собі райська місцина з акуратним зеленим газоном, дитячим майданчиком, рівними доріжками, вимощеними плиткою. Навіть на високих підборах жінки та дівчата не ризикують підвернути ногу, бо все зроблено на совість.  

Як збирають, розподіляють і куди витрачають гроші, сплачені громадянами за комунальними платежами, гадаю, турбує будь-кого з українців, тим більше в умовах постійного підвищення тарифів, дефіциту бюджету та необхідності фінансування воєнних дій. Зацікавилися цим і в Дніпропетровській обласній держадміністрації.
На брифінг щодо перших результатів перевірки діяльності комунальної сфери Дніпропетровської області в. о. заступника голови ОДА Святослав Олійник взяв списки загиблих і поранених бійців внутрішніх військ під Слов’янськом та Краматорськом. «Люди ризикують своїм життям за зарплату 3—3,5 тисячі гривень. А в той час, коли потрібно докладати неймовірних зусиль на пошуки коштів для придбання бронежилетів, які врятували б життя бійцям, деякі чиновники шаленими темпами розкрадають бюджетні кошти, живуть своїм окремим життям. Для них 10—20 мільйонів гривень — не такі вже й великі гроші, вони навіть не відчувають своєї відповідальності перед людьми, — сказав Святослав Олійник про чиновників, які звикли жити за корупційними схемами. — Приблизно два місяці ми провели у спробах діалогу з тими структурами, які займаються розподілом комунальних грошей. Ми агітували, переконували, роз’яснювали те, що мова йде про принципово іншу форму роботи з розподілу колективних грошей, що ці кошти зовсім не можна красти. Однак це, як і наші нові підходи, викликало не просто нерозуміння, а категоричне неприйняття деякими чиновниками. Нам не вірили, що ці гроші не можна розкрадати, що це всерйоз і зворотного шляху просто не може бути». 

Кілька років тому на державному рівні було поставлене грандіозне завдання: довести кількість ОСББ у 2015 році до 70%. Однак нині їх кількість перевищує 17 тисяч, а це трохи більш як 20% усього багатоквартирного житлового фонду. Склалося враження, що самі мешканці будинків втратили інтерес до об’єднання. Чому так сталось і які кроки потрібні, щоб активізувати процес реформування ЖКГ? Про це розмовляємо з директором департаменту стратегії реформування та розвитку ЖКГ Мінрегіону Наталією ОЛІЙНИК.  

Наш читач Василь Нестеренко звернувся до корпункту «Урядового кур’єра» в Черкасах зі скаргою на часту зупинку ліфтів. Кореспондент поцікавився причинами такої ситуації в Черкаському міськвиконкомі. Ось що вдалося з’ясувати.
У черкаських багатоповерхівках комунальної форми власності нині зупинено сім ліфтів. Причина — сплинув гранично допустимий 25-річний термін їх експлуатації. Після цього ліфт в обов’язковому порядку має бути зупинений для технічного обстеження та капітального ремонту.

Щоб зрозуміти різницю, її треба відчути. Проживши понад десяток років у «хрущовці», по-доброму позаздрила подрузі, котра придбала квартиру по сусідству, у новобудові. Як вона сама підкреслила, це зовсім інша філософія. Перш за все, площа, по-друге — чистота і порядок. Місця загального користування прибрані, біля будинку квітнички, заметено-полито. Упродовж п’яти років працює одна і та ж двірничка — молода жіночка, яка до цього торгувала в кіоску.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ У МАТЕРІАЛІ:

Як розраховується плата  за житлово-комунальні послуги?
Що таке «миття сміттєвих контейнерів»?
Чи часто треба мити сходові клітки?
Як можна вплинути на комунальників?
Що зашифровано у рядку  «утримання прибудинкової території»?
Як мешканці будинку можуть перевірити надання послуги «прочищання вентиляційних шахт»?

Перше ОСББ в Україні створене ще 1997 року. Вочевидь, як «пробний камінь» такого процесу. Бо ж сам Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ухвалено лише 1999-го. Пізніше до нього внесли зміни. Владні структури заохочували мешканців брати управління будинками у свої руки. У 2010 році навіть план склали — до 2015 року в Україні у 70% п’ятиповерхових і вищих будинків мають бути створені об’єднання. Це чимало, враховуючи те, що в Україні понад 130 тисяч багатоквартирних будинків. Та процес великими темпами не пішов. Нині у країні діють більш як 16 тисяч ОСББ. А до того «точкового» 2015-го залишилося трохи менш ніж рік. 

Відповідне завдання окреслив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул в Одесі під час виїзної наради щодо контролю реалізації проекту Світового банку «Розвиток міської інфраструктури». 

Те, що для бюджетних організацій з нового року зменшилися тарифи на опалення, безумовно, дасть змогу зекономити кошти. Інша річ, чи стане тепліше у приміщеннях, які із самого початку не були «зорієнтовані» на економію самого тепла? Втім, якщо в офісах люди ще якось «перетопчуться» в холодну пору — одягнуть «зайвий» светр чи зігріються чаєм, то там, де перебувають маленькі діти, має бути тепло. У дитсадочках проблему тепла розв’язують по-різному: десь більше відкручують вентилі теплових труб, десь ставлять обігрівачі. В будь-якому разі економію коштів так, як потрібно, забезпечити не вдається. 

«Завдяки зменшенню ціни на російський газ актуальним питанням є зниження тарифів на 22—25% на теплову енергію для споживачів бюджетної сфери — дитсадків, шкіл, лікарень та інших. Тому ставлю завдання Нацкомунпослуг протягом місяця завершити перегляд тарифів по всій Україні, — зауважив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул на всеукраїнській селекторній нараді з метою контролю за проходженням опалювального сезону та процесом перегляду тарифів на послуги теплопостачання з урахуванням зниження ціни на газ. — Наразі тарифи вже переглянуті для 70% підприємств теплокомуненерго (це 160 з 264 підприємств—ліцензіатів Нацкомунпослуг)».  

У 2013 році вже 6742 українські родини, здебільшого педагоги, медики, військові, працівники бюджетної сфери та молоді сім’ї, придбали квартири завдяки державній підтримці. «Зокрема 2013 року через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву укладено договори з 4929 сім’ями, що на 22% більше, ніж за 2012-й. Забезпечення українців доступним житлом — один із пріоритетів роботи уряду. В 2014 році реалізація державних програм продовжиться, це передбачено у проекті державного бюджету», — повідомив під час наради щодо реалізації державних програм доступного житла віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.