Безцеремонне втручання Росії у внутрішні справи нашої держави, фарсовий референдум у Криму, переслідування там україномовного населення, відверта брехня з боку ЗМІ сусідньої країни про події на півострові, — все це «УК» засуджував не в одному десятку своїх публікацій. Для жителів Автономної Республіки вищеназване, та й не лише це, обернулося плачевними наслідками, в тому числі фінансовими. 
Ми попросили очевидця подій — начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим Олександра КОНДРАШОВА розповісти про економічну ситуацію на півострові. 

З неполітичних новин цього місяця особливу увагу привернув паводок на заході України, який стався в середині травня внаслідок інтенсивних сильних і дуже сильних дощів на річках басейну Дністра. Дізнаючись новини з регіону, ми непокоїлися за тамтешніх жителів: мало нам війни на сході, то тут ще й стихія на заході.
Додавало гостроти новинам і те, що багато хто з українців змінив весняні туристичні маршрути з Криму на Карпати. Саме з оцінки наслідків наступу води і почалася наша розмова з головою Держводагентства Василем СТАШУКОМ.

Реалізація арештованого  та конфіскованого майна шляхом електронних торгів,  яку широко використовують  у багатьох країнах, з 1 травня стартувала і в Україні. Тепер  на спеціальному сайті http://torgi.minjust.gov.ua/ кожен українець може обрати товар і запропонувати свою ціну за нього. З упровадженням електронних торгів, обіцяють організатори, буде ліквідовано корупційні схеми, а гроші повз державну скарбницю вже не тектимуть.

Пілотний проект поки що стартував у Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях і в Києві. Докладніше про переваги нової системи, а також про те, як удосконалюється попередня, яка ще продовжує працювати, в інтерв’ю «УК» розповів голова Державної виконавчої служби України Дмитро Сторожук. 

У кожного покоління — власна війна. І напередодні 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні з огляду на події, які відбуваються в Україні, цей вислів набуває особливого і цілком конкретного змісту. А як сприймають нинішню ситуацію в країні та навколо неї ветерани війни? Чим живуть і на що сподіваються? Про це та про діяльність влади щодо ветеранської громади ми запитали у першого заступника голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Володимира СІРОШТАНА. 

Інтерв’ю зі своїм однокурсником Сергієм Квітом запланувала відразу, як його призначили керівником освітянської галузі нашої країни: коли людину знаєш давно, цікаво спостерігати зміни її професійного досвіду, суджень, стурбованості за галузь.

Хоч сам Сергій стверджує, що до освіти ніде вже не ставляться як до галузі. Це основа для всебічного гармонійного розвитку держави і суспільства. Тут формуються нові покоління фахівців та управлінців, тут закладаються основи для інноваційного розвитку економіки. Тож про сучасну українську освіту ця розмова. 

Даішників у нас не сварить хіба що ледачий. А так — і «хабарі беруть», і «зупиняють, коли їм заманеться», й «на ДТП вчасно не їдуть», а якщо приїхали, «не того винуватим роблять», і Правила дорожнього руху намагаються зробити більш жорсткими, і ще багато таких «і». Проте лютневі події в країні, коли від куль убивць загинуло п’ятеро інспекторів ДАІ, а решта, принаймні в столиці, не поспішала, як то кажуть, лізти поперед батька в пекло (пам’ятаю кілька днів, коли інспектора удень з вогнем на дорозі не можна було знайти), переконали: без співробітника Державтоінспекції на дорозі не можна — заради нашої ж із вами безпеки.

Держава, яка не має  засобів, щоб реформуватися, не має і засобів, щоб існувати по-старому. Ця думка  англійського філософа Едмунда Берка, висловлена ним майже 300 років тому, актуально звучить у нинішніх вітчизняних реаліях.
Принагідно нагадаємо, що протестний український Майдан як потужний сплеск суспільної енергії зібрався саме на підтримку європейського вибору України. А отже, і за європейське місцеве самоврядування — міцне підгрунтя успішного заможного буття  більшості країн нашого континенту.

Нинішній 2014-й для системи українського ЗНО фактично ювілейний: хто відстежує тему, пам’ятає, що рівно 10 років тому колектив однодумців, який на той час очолювала Лілія Гриневич, за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організував і провів перший масштабний експеримент зі складання тестів. Саме він став підгрунтям системи, що дала змогу забезпечити рівний доступ до вищої освіти й мінімізувати корупційні ризики при вступі до вітчизняних ВНЗ. А вже створював механізм дії цієї системи Ігор Лікарчук, який майже 6 років очолював Український центр оцінювання якості освіти, — доти, доки, як скаже Ігор Леонідович під час нашої розмови, він «міг працювати з Табачником». Тож його повернення на посаду директора УЦОЯО громадськість сприйняла позитивно.

Якою буде політика нового уряду в енергетичному секторі України, чи будуть підвищені тарифи на енергоносії для населення, як вирішуватимуть питання з енергетичним забезпеченням і активами в АР Крим? Про це та інше — в інтерв’ю міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія ПРОДАНА.

— Юрію Васильовичу, в нинішній складній політично-економічній ситуації в Криму багатьох турбує зокрема і доля енергетичного сектору півострова. Як уряд планує врегулювати там ситуацію? Що буде з «Чорноморнафтогазом», морськими шельфами і як складатиметься співпраця з іноземними інвесторами в цьому плані?

Фінанси країни — одне з ключових питань розвитку будь-якої економіки. А у важкі часи політичного та військового протистояння, яке переживає останніми місяцями наша держава, це стає просто питанням виживання. Новопризначений міністр фінансів Олександр ШЛАПАК — відомий і шанований не лише в нашій країні, а й за її межами економіст. У своєму, так би мовити, консолідованому інтерв’ю, яке давав, відповідаючи на запитання кількох засобів масової інформації, зокрема й «Урядового кур’єра», він без купюр охарактеризував фінансово-економічний стан країни і шляхи подолання негативів, які Україна накопичувала протягом кількох років.