З перших вуст

  • Юрій БАЙДАК: «Ризикуючи життям хлопці виконують найскладніші завдання»

    У 2014-му виповнюється 10 років відтоді, як Збройні сили України перейшли на тривидову структуру. На основі потенціалу Військово-Повітряних сил та Військ протиповітряної оборони створено якісно новий вид Збройних сил України. Про його сьогодення розповів командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-полковник Юрій БАЙДАК. 

  • Голова Тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування вбивств на Майдані Геннадій Москаль: «Не романтизувати ті події, а за змогою встановити істину»

    Кілька тижнів тому закінчила свою роботу Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування трагічних подій 18-20 лютого в Києві. Під час розслідувань з’ясувалися жахливі факти добре спланованого знищення учасників Революції гідності. Чимало з цих фактів наведено у звіті ТСК, який надіслано до Генеральної прокуратури, але багато що залишилося, як кажуть, за кадром, потрапило в робочі матеріали комісії. В запити, скажімо, та листи до різних структур, науково-дослідних установ, у їхні відповіді народним депутатам, членам ТСК. У контексті всіх цих документів у нас і відбулася розмова з Геннадієм Москалем, головою Тимчасової слідчої комісії, першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

  • «Війна» Стеця за голови й серця

    Про посаду керівника Управління інформаційної безпеки Національної гвардії України, напрямки і методи інформаційної війни, про кадри і фінансування, про інформаційну політику, національну ідею та її розвиток – про все це у розмові з Юрієм СТЕЦЕМ. 

  • Крапля за краплею — і океан: закрийте кран!

    В умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для споживачів на одне з перших місць за актуальністю виходить енергозбереження. Адже державними пільгами і субсидіями, за законами соціальної справедливості, охоплені лише незахищені верстви населення. Однак і для решти українців способів скоригувати суми у своїх платіжках у бік зменшення чимало. Важливо, щоб були охочі ними скористатися.

    Найперше, що варто зробити, щоб побачити економію на оплаті за житлово-комунальні послуги, — встановити прилади обліку. Про лічильники електроенергії тут не говоримо — за їх показниками платимо давно, і це вже справа звична. А ось лічильники на воду та газ нині як ніколи на часі. Вони дають змогу економити гроші істотно: за воду платитимете приблизно вдвічі менше, ніж за нормами, а за газ — майже втричі! 

  • Олександр ШЛАПАК: «Ми не хочемо брати додаткових грошей і накопичувати борги»

    Міністерство фінансів можна беззаперечно назвати одним з найефективніших у складі нового Кабміну, адже ним керує професіонал, під управлінням якого працюють висококваліфіковані службовці. Нині Мінфін плідно співпрацює з комітетами Верховної Ради та депутатськими фракціями щодо ухвалення важливих законопроектів у банківській, податковій, міжбюджетній сферах тощо. Кореспондент «УК» розпитав про це та інше міністра фінансів Олександра ШЛАПАКА. 

  • Єпископ УПЦ КП Євстратій ЗОРЯ: «Київську метрополію передали під владу Москви неканонічно»

    Події на Майдані, а потім боротьба з агресією сусідньої держави засвідчили, наскільки потрібна людям України власна віра, власна церква, яка не залишить на самоті у скрутний час випробувань, буде поряд на передовій і втамує біль втрат. Незалежна і державницька. І вкотре на порядку денному постає питання створення єдиної Помісної православної української Церкви. 
    Історія церковних відносин в Україні пройшла різні періоди. За роки існування незалежності віряни УПЦ (МП) у своєму ставленні до вірян УПЦ (КП) пережили цілу гаму почуттів — від зневаги до «розкольників» або співчуття «бідним розкольникам» до чіткого усвідомлення своєї однаковості з ними і потреби об’єднатися. Віряни різних православних церков України стільки зазнали і зазнають нині, що доросли до розуміння: громадяни України, попри різні церковні юрисдикції, значно ближчі між собою, ніж це видається ієрархам сусідніх держав.

  • Катерина АМОСОВА: «Не можу твердити, що ми повністю викоренили корупцію, але те, що її стало значно менше, — факт»

    Цього року зазвичай помпезні урочистості з нагоди чергового випуску студентів Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця у столичному Палаці «Україна» навіть не розглядали. І тому чимало причин. Кілька з них одразу на початку нашої розмови виокремила новий ректор член-кореспондент Національної академії медичних наук України Катерина АМОСОВА.  

  • Гуманітарна — отже, пріоритетна

    Головним завданням гуманітарної політики є напрацювання тієї світоглядної платформи, на якій має базуватися єдність усього українського суспільства. Адже кожну державу як цілісність тримає на світі спільне розуміння її громадянами своєї історії, національних та культурних витоків, спільне бачення проблем сьогодення та шляхів їх подолання, спільна візія тих перспектив і цілей, до яких прямує суспільство. 
    Гуманітарна політика, отримана в спадок від режиму Януковича, на жаль, не була націлена на потреби української держави.

     

  • Павло ПЕТРЕНКО: «Судова система має можливість самоочиститись»

    Донедавна вітчизняну судову систему більшість українців характеризувала однією фразою: тотальна корупція. Загальновідомо, що деякі судді замість справедливих рішень виносили ті, завдяки яким вони отримували вигоду. Тож не дивно, що наші співгромадяни розчарувавшись у вітчизняній Феміді, з відповідними позовами звертались до Європейського суду з прав людини, і часто рішення виносили на їхню користь.

    Не краща ситуація була й з процесом отримання адміністративних послуг. Щороку українці витрачали приблизно 20 мільярдів гривень на оформлення різних документів. Третина цих коштів осідала у кишенях державних службовців. А щоб отримати свідоцтво нотаріуса, потрібно було занести до «правильних» кабінетів від 20 до 100 тисяч доларів. Це вже не кажучи про те, що деякі державні чиновники замість виконання своїх прямих обов’язків переймалися лише особистим збагаченням.

    Як реанімовуватимуть довіру до судової системи та прибиратимуть корупційну складову у діяльності державних органів та чиновників, в інтерв’ю «УК» розповів міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО. 

  • Роджер Маєрсон: «Оптимальна формула децентралізації: 60% на 40%»

    Класична революційна формула, за якою верхи не можуть, а низи не хочуть, призвела до відомих всім подій, що сфокусувалися на київському Майдані, а згодом, передусім на тлі іноземної агресії, набули інших протестних форм у різних частинах нашої країни. Одна з вагомих причин такого суспільного загострення — надмірна централізація влади.
    З цією думкою погоджується наш поважний співрозмовник — американський економіст і політик, знаний у світі своїм застосуванням інструментів теорії ігор (математична теорія ухвалення рішень) до економічних і політичних проблем. Пан Маєрсон — прихильник децентралізації політичних систем, активно досліджує ці процеси в різних країнах. Із 2005 року він періодично співпрацює з вищими особами нашої держави в питаннях децентралізації і розширення повноважень територій.