У п’ятницю, 17 червня, Єврокомісія має затвердити висновок щодо заявки України на членство в ЄС. Саме на основі цього висновку під час саміту глав держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу, який пройде 23—24 червня у Брюсселі, ухвалюватимуть рішення, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
Висновок готують на підставі відповідей на анкети-запитальники, які Київ отримав від Брюсселя після того, як 16 травня офіційно подав заявку на вступ до ЄС. 

Європарламент рекомендував Європейській раді надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС «як чіткий політичний сигнал солідарності з українським народом». Про це йдеться в Рекомендаціях щодо зовнішньої політики ЄС, безпеки та оборони після вторгнення росії в Україну, які було  ухвалено на сесії ЄП, що відбулася у Страсбурзі. Рекомендації підготували доповідачі комітету Європарламенту з питань зовнішньої політики Девід Макалістер та Наталі Луазо.

Після вторгнення росії з України до країн Євросоюзу, рятуючись від війни, виїхало близько 6 мільйонів громадян, переважно жінки з дітьми. Щоб допомогти українцям, ЄС уперше за історію існування застосував положення про надання так званого тимчасового захисту. Цей статус, на відміну від статусу біженця, надає людині, яка його отримала, право на легальне перебування на території країн-членів ЄС, а також право на працевлаштування та всі соціальні виплати. Тобто фактично миттєво, з моменту реєстрації, українці отримують змогу повністю інтегруватися в суспільство тих країн ЄС, у яких вони вирішили зупинитися.

Україна не звертає з євроінтеграційного шляху. Євроінтеграція — цивілізаційний вибір, і щодня у складних умовах російської агресії країна обстоює практичний інструмент, що дає змогу імплементувати найкращі європейські правила та практики в межах п’яти безвізів — митного, авіаційного, цифрового, енергетичного, промислового. На цьому під час п’ятого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Європейський Союз продовжує активну дипломатичну підтримку нашої країни на тлі ймовірного військового вторгнення Росії. Наступного тижня Київ відвідає єврокомісар з питань політики сусідства і розширення ЄС Олівер Варгеї. Про це журналістів повідомив постійний представник Польщі при ЄС Анджей Садось під час онлайн брифінгу у Брюсселі. Заплановано, що єврокомісар візьме участь у засіданні уряду, присвяченому питанню реформ.

Україна на понад 61% виконала всі зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, фактично вклавшись у половину терміну, на який угоду розраховано. Така динаміка впливає на торгівлю України з ЄС. Зокрема, експорт української продукції і послуг до ЄС зріс майже на 40% порівняно з докризовим доковідним часом (дев’ять місяців 2019 року). Трансформації, пов’язані з реалізацією угоди, позначаються на розвитку і нарощуванні спроможностей нашого малого, середнього і великого бізнесу. На цьому віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила під час онлайн-брифінгу, присвяченого основним здобуткам і планам на наступний рік у русі України до членства в ЄС і НАТО.

Євродепутати закликають керівництво Євросоюзу та уряди країн-членів ЄС покласти край політиці умиротворення агресора у відносинах з Росією та представити Москві чіткий перелік нових жорстких санкцій. Їх має бути негайно введено в дію, якщо російська влада розпочне військову операцію проти України. Про це йшлося під час дебатів «Ситуація на українському короні та на окупованих Росією територіях України», які відбулися на сесійному засіданні Європарламенту у Страсбурзі. 

Очільники урядів України, Молдови та Грузії заявили, що розглядають вступ своїх країн до Євросоюзу як кінцеву мету євроінтеграції. Про це Денис Шмигаль, Наталія Гавріліце та Іраклій Гарібашвілі заявляли під час зустрічей із керівниками євроінституцій, які відбулися в межах їхнього спільного робочого візиту до Брюсселя.

Опалювальний сезон — не лише близько пів року низьких температур. Це — поле енергетичної війни для Росії за монополію у Європі. РФ штучно створює та використовує енергетичну кризу для посилення власного геополітичного становища. Адже її газові сховища заповнено на 99%, тоді як, скажімо, в Австрії — на 55%, а в Нідерландах — лише на 30%. А постачаючи газ до Європи газотранспортною системою України, станом на сьогодні, замість запланованих угодою 109 мільйонів кубів на день прокачується 57. 

Улітку цього року президент РФ Володимир Путін затвердив оновлену стратегію національної безпеки РФ. Головними опонентами у ній визначено країни Заходу, а серед партнерів — Китай та Індію. Російська зовнішня політика визначає пріоритетним для себе розвиток відносин із країнами СНД й розглядає всі «спроби зовнішнього втручання» у їхні внутрішні справи як загрозу для нацбезпеки РФ.