Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступає за велике розширення ЄС і закликає прийняти до лав блоку Україну, Молдову та Грузію. Але щоб це розширення відбулось успішно, Євросоюз повинен здійснити фундаментальні реформи.

«Країни Західних Балкан, Україна, Республіка Молдова та в перспективі Грузія мають стати частиною ЄС. Це розширення буде корисним для Європейського Союзу», — заявив  Олаф Шольц, виступаючи в Карловому університеті у Празі.

У промові перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив: «Ми всі впевнені, що переможемо. Що збудуємо сильну і заможну країну в колі вільних європейських народів». І повторив слова Президента Володимира Зеленського про те, що європейська інтеграція нашої держави перейшла від зовнішньополітичного вектора до сфери нашої внутрішньої політики. Це він говорив під час урочистостей з нагоди  Дня Української Державності, яке ми відзначали вперше цього року.

Розширення Євросоюзу завжди було наслідком поступових демократичних і геополітичних процесів. Рішення надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС, ухвалене в розпал війни на європейському континенті, було політичним, і  тому не всі розуміють його тектонічні наслідки. До першої хвилі прийняття у свої лави країн колишнього соцтабору, яка відбулася у 2004 році, Євросоюз довго готувався, ухваливши з цією метою 1995-го так звані Копенгагенські критерії. 

Президент Володимир Зеленський у виступі наголосив, що розпочалася нова історія відносин з Європейським Союзом. Ми тепер не поряд, а разом, адже Україна здобула статус кандидата.
Глава держави зазначив, що 115 днів між подачею української заявки на вступ і відповіддю ЄС — це рекордно короткий термін. «Ми були згуртовані так само, як заради нашої оборони. Ми діяли в єдності — так само, як для захисту нашої держави, нашої землі. Ми не зупинялися ні на мить, доки Європейська рада не ухвалила позитивне рішення. Так само не зупинимось ні на мить, доки не здобудемо перемогу», — зазначив він.

У французькому місті Ліоні Україна та Європейський Союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Вона скасовує необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в держави ЄС і дає змогу уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску, повідомляє Міністерство інфраструктури.

Новина із Брюсселя про рішення саміту по-справжньому зворушила не лише простих українців, а й сотні громадських активістів, політиків, дипломатів і журналістів, які протя­гом усіх цих років самовіддано працювали і далі працюють, щоб одного дня прапор України замайорів біля європейських інституцій. Хоч ще до початку війни ця перспектива багатьом здавалася дуже далекою. Адже ще недавно навіть намагання української сторони внести в підсумкові документи попередніх самітів ЄС бодай натяк про те, що Євросоюз визнає прагнення України стати у майбутньому повноправним членом блоку, викликала опір і неприйняття у Брюсселі.

Війна росії проти України стала причиною глобальної гуманітарної трагедії та спричинила найбільше переміщення людей з часів Другої світової війни. Під час сесії ПАРЄ у Страсбурзі депутати ухвалили пакет резолюцій, присвячений способам розв’язання гуманітарних проблем, що виникли через воєнну агресію рф.
«Поточні потреби для того, щоб забезпечити гідне та перспективне життя внутрішньо переміщеним особам і біженцям з України, колосальні та набагато перевищують наявні ресурси. 

Ця перша з часів початку пандемії сесія, яка проходить у повноцінному очному форматі, в умовах фізичної присутності депутатів. Виняток зроблено лише для української делегації. Керівництво асамблеї врахувало, що через зрозумілі причини не всі українські депутати зможуть приїхати до Страсбурга.
Але, як повідомив журналістів член делегації від України Олексій Гончаренко, більша частина його колег присутня в залі засідань ПАРЄ. 

Європейська комісія оголосила висновок щодо заявки України на вступ до ЄС. У ньому вона рекомендує надати Києву статус країни-кандидата.  Про це журналістам у Брюсселі офіційно оголосила  президент ЄК Урсула фон дер Ляєн. 
«Комісія рекомендує Європейській раді, по-перше, надати Україні європейську перспективу і, по-друге, надати статус кандидата. Звичайно, з очікуванням того, що країна виконає певний набір подальших важливих реформ», — сказала Урсула фон дер Ляєн.

У п’ятницю, 17 червня, Єврокомісія має затвердити висновок щодо заявки України на членство в ЄС. Саме на основі цього висновку під час саміту глав держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу, який пройде 23—24 червня у Брюсселі, ухвалюватимуть рішення, чи надавати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
Висновок готують на підставі відповідей на анкети-запитальники, які Київ отримав від Брюсселя після того, як 16 травня офіційно подав заявку на вступ до ЄС.