Однією з найвизначніших зовнішньополітичних подій для України  в новому політичному сезоні, який не за горами, обіцяє стати саміт Східного партнерства, котрий пройде наприкінці листопада у Вільнюсі. Головною інтригою цього міжнародного заходу залишається питання: чи погодиться Брюссель винести на підписання під час саміту Угоду про асоціацію з Україною. Ті, хто уважно стежить за перипетіями тривалих переговорів щодо асоціації, помітили, що за останні кілька місяців єврочиновники у своїх заявах почали дедалі рідше ставити у пряму залежність підписання угоди зі справою Юлії Тимошенко. Один зі співбесідників «УК» в Європарламенті  напівжартома сказав: «Схоже на те, що ви отримаєте угоду в листопаді, якщо тільки до того часу українська влада не розпочне нового політичного процесу».

Серед керівництва Євросоюзу міцніє розуміння того, що негативне рішення Вільнюського саміту щодо долі асоціації з Україною може відкинути Київ з європейського шляху прямісінько в цупкі обійми Митного союзу на найближчі десятиріччя. І чимало європолітиків вважають такий розвиток подій геополітичною помилкою. Серед них — депутат Європарламенту від Нідерландів, член політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи» Йоханес Корнеліс ван БААЛЕН, з яким кореспондентові «УК» вдалося зустрітися у Страсбурзі. 

З наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства» в суспільстві підвищується інтерес до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З огляду на це і той факт, що уряд приділяє належну увагу діалогу з громадськістю з проблематики укладення цієї угоди, її текст розміщено на  Урядовому порталі. З ним можна ознайомитися в розділі «Діяльність уряду» у рубриці «Європейська інтеграція».
Повний текст Угоди про асоціацію складається з 7 розділів, які охоплюють не лише аспекти політичної інтеграції і питання співробітництва у безпековому вимірі. Левову частку документа присвячено вільній торгівлі з Євросоюзом, економічному та галузевому співробітництву. 

Очі у Чена темно-карі, примружені. А щира усмішка ні на секунду не сходить з його смуглявого обличчя. Власник крамнички біжутерії у самому центрі Шанхая немов буравчиком пронизує тебе своїм вивчаючим поглядом. Він добре розуміється на психології. І головне для нього, звичайно, не втратити потенційного покупця. Чену це вдається.
 

У Греції є давній звичай: на Новий рік у двері будинку кидають стиглий плід граната, насіння якого має розлетітися по всьому подвір’ю. Таке собі своєрідне побажання достатку. Нині «країна, де є все» змушена звикати до нових реалій. Достаток уже не так щедро розсипається по гостинних домівках греків. Що змінилося в їхньому житті в добу економічної турбулентності і що, попри все, не зміниться ніколи? Про це ми вирішили дізнатися, вирушивши до берегів Еллади. 

Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету — одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці. 

Усміхнений і завжди відвертий ас пілотажу  Руперт Кларк приміром, повертаючись з сонячного Криму до рідного Туманного Альбіону,  зауважив: «Ця подорож була великою пригодою!»... 

Після перемоги над простором залишається тільки Тут, а після перемоги над часом — тільки Зараз. Ці слова американського письменника, публіциста і філософа, а ще професійного пілота-інструктора Ричарда Баха спали на думку, коли довелося тут і зараз, а саме на летовищі аеропорту «Київ» у Жулянах на власні очі побачити улюблене дітище Його Королівської Високості Принца Майкла Кентського — легендарну ескадрилью Клубу любителів старовинної авіації «Air Squadron».

Депутати «вбили» своїм рішенням сотні тисяч людей. У працівників, що постраждають від їхньої ухвали, є сім’ї, які треба годувати, а одне голосування відібрало в них право на гідне життя. Так відреагував на звістку про нововведення від законодавців-співвітчизників  шкільний учитель історії Георгіс, що звик говорити лише правду: історія-бо вчить тому, що нічому не вчить, і ті, хто гадає, що впіймав Бога за бороду, насправді мають знати, що  ігри з народом завжди закінчуються погано.
А профспілки вкотре закликали ображених греків на вулиці. Цього разу незгодні з рішеннями влади  знайшли винних серед місцевих керманичів. Приміром, днями на мера Афін Йоргоса Камініса напав натовп розгніваних держслужбовців, коли він виходив з будівлі Центрального союзу муніципалітетів Греції. 

Ми знаємо, хто забрав в українців можливість безвізового в’їзду в ЄС, — безапеляційно заявили експерти та представники кількох громадських організацій  у день закриття чергової парламентської сесії. Спільнота громадських активістів з європейської інтеграції провела акцію, під час якої  звернулася до послів всіх країн-членів ЄС з проханням надати підтримку у запровадженні безвізового режиму між Україною та ЄС і  тимчасово обмежити безвізовий в’їзд на їхню територію  за дипломатичними паспортами народним депутатам України — лідерам всіх фракцій.

Громадські активісти переконані: блокування розгляду необхідних змін до законодавства на етапі формування порядку денного Верховної Ради перешкодило  реалізації громадянами України права на свободу пересування в Європі. Тому попросили дипломатів застосовувати щодо вищезгаданих осіб такі ж вимоги оформлення віз, як і щодо інших громадян України. Учасники акції особисто вручили звернення представникам дипломатичних представництв Польщі, Франції, Угорщини, Австрії та Європейського Союзу. Дипломатичним представництвам решти країн-членів ЄС відповідне звернення було надіслано поштою. 

 У неділю відслужили поминальний молебень за жертвами Волинської трагедії. Луцький римо-католицький костел святих Петра і Павла, розташований  в історичній частині обласного центру Волині, не міг вмістити всіх охочих, тож богослужіння транслювали на великий екран, встановлений на Замковій площі. Поминальну церемонію вів архієпископ Львівський Римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький. Окрім священнослужителів і громадськості, на жалобних заходах у Луцьку були присутні високопосадовці — Президент Польщі Броніслав Коморовський та віце-прем’єр міністр України Костянтин Грищенко. Того дня священики та віряни молилися за загиблих синів і дочок Польщі й України також у храмах інших конфесій. І це, здається, нині найправильніший шлях  осмислення історичних подій 1943—1944 років. Усі інші мають яскраве політичне забарвлення…

Вірчі грамоти главі Української держави вручили надзвичайні і повноважні посли в Україні: Посол Королівства Марокко пані Міна Тунісі, Посол Грузії Міхеїл Уклеба, Посол Грецької Республіки Вассіліс Пападопулос, Посол Королівства Нідерланди Кейс Ян Рене Кломпенхаувер, Посол Республіки Сербія Раде Булатович, Посол Республіки Екваторіальна Гвінея Філіберто Нтутуму Нгема, Посол Республіки Мозамбік Маріо Сараіва Нгвенья, Посол Нової Зеландії Хеміш Невілл Френсіс Купер, Посол Республіки Кот-д’Івуар Бернар Тано-Бучує, Посол Республіки Гвінея-Бісау Секо Інтчассо, Посол Буркіна-Фасо пані Марі Оділе Банкоунгоу Баліма, Посол Боснії і Герцеговини Желько Янетович, Посол Великого Герцогства Люксембург пані Мішель Праншер-Томассіні, Посол Брунею Даруссалам Абу Суфіан Хаджі Алі, Посол Республіки Панама Аймард Ірам Хіменес Гранд, Посол Республіки Союзу М’янма У Тін Ю, Посол Чорногорії Любомир Мішуровіч, Посол Республіки Гватемала Герберт Естуардо Менесес Коронадо, Посол Республіки Бенін Анісет Габріель Кочофа.