У рамках візиту до США керівник українського дипломатичного відомства Леонід Кожара провів низку зустрічей на різному рівні. Однією з головних стала зустріч з Державним секретарем цієї країни Джоном Керрі, під час якої обговорено широке коло питань двосторонніх відносин у політичній, безпековій, економічній, гуманітарній та інших сферах.
Так, Леонід Кожара запевнив, що Україна налаштована на всебічний розвиток стратегічного партнерства із США, та запросив Державного секретаря здійснити цього року візит до Києва з метою проведення чергового засідання Комісії стратегічного партнерства на рівні глав зовнішньополітичних відомств. 

Генеральний секретар Асамблеї європейських регіонів Паскаль Гьорген упевнений, що в листопаді цього року у Вільнюсі Україна підпише Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Затверджену за підсумками конференції Асамблеї резолюцію міністри закордонних справ Старого Світу розглянуть напередодні Вільнюського саміту «Східного партнерства».
«На цьому саміті оцінюватимуть реальні досягнення східноєвропейських партнерів і їх готовність досягти ще більшого на шляху до Європейського Союзу за 2014—2015 роки. Буде обговорено стратегію співробітництва між Україною та ЄС. Європейський Союз запроваджує дедалі більше інструментів для такого співробітництва», — наголосив Паскаль Гьорген під час свого виступу на конференції АЄР, виїзне засідання якої днями відбулося у Дніпропетровську. 

Підписання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС має відбутися під час листопадового саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі. Таке переконання висловив Президент Віктор Янукович під час зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Польща Радославом Сікорським, міністром закордонних справ Литовської Республіки Лінасом Лінкявічюсом, міністром закордонних справ Королівства Нідерланди Франсом Тіммермансом та міністром європейських справ Королівства Данія Ніколаєм Вамменом.  

Автор доповіді голландський депутат Пітер Омтзіхт (Європейська народна партія) запропонував ПАРЄ визнати Юрія Луценка та Юлію Тимошенко політичними в’язнями, що може створити Україні великі проблеми у Раді Європи. Адже наявність політичних в’язнів у країні є прямим порушенням основних засад у сфері прав людини, за дотриманням яких стежить РЄ.

Засідання Правового комітету, яке відбулося у рамках сесії ПАРЄ, що триває у Страсбурзі, було закритим для журналістів, Проте, як сказав у коментарі «УК» член комітету від України Володимир Пилипенко, більшість пунктів доповіді викликала зауваження у присутніх. Сам Пітер Омтзіхт  також відмовився розповісти про реакцію колег на зміст доповіді. 

Екс-президент Польщі Александер Кваснєвський закликає українську владу й опозицію об’єднати зусилля для ухвалення Верховною Радою всіх необхідних законів для поглиблення євроінтеграції України. Про це він заявив у ході зустрічі з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим.

Александер Кваснєвський зазначив, що 22 квітня вже зустрівся з Головою Верховної Ради Володимиром Рибаком і лідерами всіх парламентських фракцій. «Ми хотіли сказати від імені Європейського парламенту, що нам потрібна надзвичайно серйозна змістовна робота Ради. Нам потрібна спільна робота всіх парламентаріїв для ухвалення необхідних законів. Угода про асоціацію — це історичний момент для України. Це не буде перемога уряду і програш опозиції, це буде перемога всього українського народу», — наголосив політик.

В офіційній програмі весняної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка відкрилася вчора в Страсбурзі,  українського питання немає. Хоч інтрига зберігатиметься до кінця тижня. Адже офіційно ніхто не має права оприлюднити заздалегідь, які доповіді та питання розглядатимуть на засіданнях комітетів ПАРЄ чи політичних груп, котрі проходитимуть у ці дні.  Як сказав колись один досвідчений дипломат, хід дискусії у ПАРЄ передбачити складно, оскільки її «гарячі» теми  народжуються внаслідок політичних ігор за лаштунками сесійного залу.  

Президент Віктор Янукович вітає рішення Європейського парламенту про схвалення угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спрощення порядку видачі віз громадянам України. «Європейський парламент проголосував за лібералізацію візового режиму з Україною переважною більшістю голосів», — сказав він під час зустрічі з головою Ради директорів компанії «Арселор Міттал» Лакшмі Мітталом.
«Ми разом з Європейською комісією провели велику роботу, щоб підготувати ці документи, і врешті-решт це рішення було прийнято», — зазначив Віктор Янукович. Президент додав, що українці зможуть відвідувати Європу за новим порядком після завершення всіх процедур та набуття документом чинності. 

Цю угоду вчора ратифіковано в Європейському парламенті у Страсбурзі під час чергової сесії. Хоч напередодні, під час її обговорення, у сесійному залі виникла дискусія між депутатами з приводу неналежного захисту прав сексуальних меншин. Зокрема йшлося про внесення до Верховної Ради закону  про заборону пропаганди гомосексуалізму, який було схвалено у першому читанні.  
Деякі євродепутати пропонували поставити у пряму залежність подальший діалог Києва і Брюсселя з приводу лібералізації візового режиму із захистом інтересів гей-спільноти України. Проте широкої підтримки у Європарламенті ця ініціатива не знайшла.

Одна із заповідей великого закону племені ірокезів закликала вождів мислити на сім поколінь уперед, щоб нащадки, народжені через 140 років, могли вдячно пожинати плоди цих мудрих рішень. Це застереження індіанського племені спадає на думку, коли занурюєшся у геополітичні тонкощі та технологічні нюанси видобутку сланцевого газу. Перед Україною нині стоїть дуже складний вибір. Для того, щоб остаточно обрати шлях, яким доведеться йти і нашим нащадкам, необхідно надзвичайно уважно вивчити усі особливості такої відносно нової енергетичної сфери, якою є на сьогодні сланцевий газ. Кореспондентові «УК» вдалося поспілкуватися на цю тему із депутатом Європейського парламенту від Швеції, автором резолюції ЄП щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу Карлом ШЛІТЕРОМ.  

Сьогодні виповнюється 95 років Товариству Червоного Хреста України. Це наймасовіша громадська благодійна організація, мета якої — захист людського життя та здоров’я незалежно від раси, релігійних поглядів і політичних переконань. У міжнародному русі Червоного Хреста беруть участь понад 97 мільйонів добровольців у всьому світі. В Україні до лав товариства приєдналося понад 6,5 мільйона осіб.
Кому і як допомагає товариство, які проблеми йому доводиться розв’язувати — про це розмова з президентом Товариства Червоного Хреста України Іваном Усіченком.