Традиційно напередодні відзначення Дня Незалежності українці з усього світу з’їхалися на історичну батьківщину на ювілейний Х Світовий конгрес. Життя внесло корективи у заздалегідь складену програму заходу. Окрім запланованої теми про  80-ті роковини Голодомору в Україні, життя примусило обговорити гарячі питання сьогодення, а саме  загострення  ситуації у торговельно-економічних відносинах  українських експортерів зі структурами сусідньої країни.  

Журналісти «Урядового кур’єра» у вихідні побували на українсько-російському кордоні у трьох пунктах пропуску і поспілкувалися з водіями фур. Усі повідомляють про упереджене ставлення російських митників до будь-яких вантажів з України, що прямують до Росії. Транзит пропускають без особливих перешкод. 

Останні дні виявилися спекотними як у прямому, так і в переносному сенсі. Вище керівництво держави тримало та й продовжує тримати руку на пульсі надчутливого для країни питання — експорту вітчизняних товарів до Російської Федерації.

Так, Прем’єр-міністр Микола Азаров у телефонному режимі обговорив зі своїм тамтешнім колегою Дмитром Медведєвим актуальний стан торговельно-економічних відносин між країнами, а також ускладнення, які виникли у митному оформленні окремих видів вантажів, що постачаються з України до Росії. 

Оскільки спроби політичного тиску на українську владу, щоб змусити її змінити стратегічний курс руху з європейського на євразійський, успіхом не увінчалися, у Москві вирішили вдатися до дієвішого і відчутнішого для України кроку: блокування українського експорту на російську територію.
Якщо раніше російське вето на ввезення української продукції робилося  вибірково і стосувалося окремих товарів, то з 14 серпня, як зазначається у зверненні Федерації роботодавців до глави українського уряду, Федеральна митна служба РФ включила до так званої групи ризику товари всіх без винятку українських експортерів. І хоч українське Міндоходів, якому підпорядковуються всі митні пости, не підтвердило і не спростувало цієї інформації, це за нього зробили безпосередні експортери української продукції. 

Однією з найвизначніших зовнішньополітичних подій для України  в новому політичному сезоні, який не за горами, обіцяє стати саміт Східного партнерства, котрий пройде наприкінці листопада у Вільнюсі. Головною інтригою цього міжнародного заходу залишається питання: чи погодиться Брюссель винести на підписання під час саміту Угоду про асоціацію з Україною. Ті, хто уважно стежить за перипетіями тривалих переговорів щодо асоціації, помітили, що за останні кілька місяців єврочиновники у своїх заявах почали дедалі рідше ставити у пряму залежність підписання угоди зі справою Юлії Тимошенко. Один зі співбесідників «УК» в Європарламенті  напівжартома сказав: «Схоже на те, що ви отримаєте угоду в листопаді, якщо тільки до того часу українська влада не розпочне нового політичного процесу».

Серед керівництва Євросоюзу міцніє розуміння того, що негативне рішення Вільнюського саміту щодо долі асоціації з Україною може відкинути Київ з європейського шляху прямісінько в цупкі обійми Митного союзу на найближчі десятиріччя. І чимало європолітиків вважають такий розвиток подій геополітичною помилкою. Серед них — депутат Європарламенту від Нідерландів, член політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи» Йоханес Корнеліс ван БААЛЕН, з яким кореспондентові «УК» вдалося зустрітися у Страсбурзі. 

З наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства» в суспільстві підвищується інтерес до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З огляду на це і той факт, що уряд приділяє належну увагу діалогу з громадськістю з проблематики укладення цієї угоди, її текст розміщено на  Урядовому порталі. З ним можна ознайомитися в розділі «Діяльність уряду» у рубриці «Європейська інтеграція».
Повний текст Угоди про асоціацію складається з 7 розділів, які охоплюють не лише аспекти політичної інтеграції і питання співробітництва у безпековому вимірі. Левову частку документа присвячено вільній торгівлі з Євросоюзом, економічному та галузевому співробітництву. 

Очі у Чена темно-карі, примружені. А щира усмішка ні на секунду не сходить з його смуглявого обличчя. Власник крамнички біжутерії у самому центрі Шанхая немов буравчиком пронизує тебе своїм вивчаючим поглядом. Він добре розуміється на психології. І головне для нього, звичайно, не втратити потенційного покупця. Чену це вдається.
 

У Греції є давній звичай: на Новий рік у двері будинку кидають стиглий плід граната, насіння якого має розлетітися по всьому подвір’ю. Таке собі своєрідне побажання достатку. Нині «країна, де є все» змушена звикати до нових реалій. Достаток уже не так щедро розсипається по гостинних домівках греків. Що змінилося в їхньому житті в добу економічної турбулентності і що, попри все, не зміниться ніколи? Про це ми вирішили дізнатися, вирушивши до берегів Еллади. 

Знайти будинок № 9 в Університетському провулку в Єкатеринбурзі виявилося доволі просто. Перехожі відразу вказали на приміщення гірничого університету — одного з провідних вишів міста і краю. Коли на дверях аудиторії побачив табличку «Паняк Стефан Григорович», переконався: не помилився. А вже за якусь хвилину-другу розмовляли із земляком рідною українською мовою в далекій від України російській глибинці. 

Усміхнений і завжди відвертий ас пілотажу  Руперт Кларк приміром, повертаючись з сонячного Криму до рідного Туманного Альбіону,  зауважив: «Ця подорож була великою пригодою!»... 

Після перемоги над простором залишається тільки Тут, а після перемоги над часом — тільки Зараз. Ці слова американського письменника, публіциста і філософа, а ще професійного пілота-інструктора Ричарда Баха спали на думку, коли довелося тут і зараз, а саме на летовищі аеропорту «Київ» у Жулянах на власні очі побачити улюблене дітище Його Королівської Високості Принца Майкла Кентського — легендарну ескадрилью Клубу любителів старовинної авіації «Air Squadron».