Днями Президент Молдови Ніколае Тімофті заявив, що країна не може жити за умов постійних погроз з боку Росії і посилено рухатиметься в бік Європи, як... молдовському вину перекрили шлях до Російської Федерації. Так вирішив Росспоживнагляд. Формулювання причини ембарго універсальне: погана якість напоїв. Українські підприємці, мабуть, як ніхто, зрозуміють, південно-західних сусідів, бо самі вже не раз потерпали від подібних дій сусіда північного. А молдованам час переймати досвід у грузинів і переорієнтовувати свої виноробні на Європу. Принаймні  на дебатах у Страсбурзі  чимало європарламентаріїв уже висловилися за те, щоб розглянути можливість відкрити ринок  для найпопулярнішого молдовського експорту. 

Хто подорожував  Європою чи  навчався там, достатньо мотивований, щоб і Україну зробити інакшою. Це думка молодих амбітних наших співвітчизників, які долучилися до інформаційної кампанії, зорганізованої представництвом Європейського Союзу в Україні. 

Під час переговорів у Москві між міністрами закордонних справ Росії та Сирії російська сторона запропонувала офіційному Дамаску встановити міжнародний контроль над його хімічною зброєю. 

Підписання міжурядової угоди України і Росії про нострифікацію означає безумовне взаємне визнання сторонами легітимності дипломів, отриманих у країнах, що уклали цю угоду, і не потребує жодних додаткових адміністративних втручань. Нострифікація — не процедура, яку потрібно проходити, як це тлумачать чиновники МОН, а безумовне визнання дипломів, отриманих в іншій країні, що й випливає з міжурядової угоди. При цьому «Таке визнання не звільняє власників цих документів від дотримання вимог, що їх ставить для заняття професійною діяльністю законодавство країни приймаючої Сторони». Ця теза угоди має істотне значення, тому що враховує необхідність виконання кожною країною зокрема інструкцій щодо обрання власників дипломів на різні посади наукових співробітників, отримання відповідних атестатів (доцентів, професорів), участь у конкурсах посад тощо. 

Цього тижня головною темою у політичному житті країни стало питання виконання Україною передумов для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Основним гравцем на цьому полі мала стати Верховна Рада, депутатам якої необхідно було схвалити кілька євроінтеграційних законопроектів. Із відповідними закликами до парламентаріїв зверталися і Президент, і Прем’єр-міністр. Очікувала цього і значна частина нашого суспільства, якій не байдуже майбутнє своєї країни, і європейські урядовці та політики.

Під час візиту до України Прем’єр-міністр Республіки Мальта Джозеф Мускат провів зустрічі з вищим керівництвом нашої держави. Слід зазначити, що це перший в історії візит глави уряду цієї острівної держави до України. Під час зустрічей основну увагу приділено євроінтеграційним прагненням нашої країни, а також питанням розвитку двосторонніх відносин у торговельно-економічній та гуманітарній сферах.
У ході зустрічі Джозефа Муската з Віктором Януковичем Президент наголосив на тому, що нині Україна стоїть на порозі історичної події — підписання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, і подякував високому гостеві за підтримку наших євроінтеграційних прагнень. 

Перед початком роботи нової парламентської сесії Президент Віктор Янукович зустрівся зі співголовами Моніторингової місії Європарламенту Александром Кваснєвським та Петом Коксом. «Вони були також присутні на відкритті Верховної Ради», — сказав глава держави в інтерв’ю одному з українських телеканалів.
А Прем’єр-міністр Микола Азаров запевнив високих гостей, що уряд на своєму засіданні 18 вересня розгляне текст Угоди про асоціацію з Євросоюзом: «І потім розпочнемо внутрішньодержавні процедури, необхідні для підписання угоди». Він підкреслив, що текст документа опубліковано у відкритих джерелах, було враховано думку громадськості, експертів, представників різних політичних сил.  Прем’єр-міністр  додав, що на це засідання також запросять голову Представництва ЄС в Україні Яна Томбінські.

У політиці час має велике значення, а згаяти слушний момент — непоправна розкіш. Якщо у липні і політики, і представники влади заспокоювали   набридливих експертів та громадських активістів, мовляв, час ще є, все зробимо, то нині від літніх канікул залишилися лише спогади, а часу на розкачування й зовсім не  залишилося. За словами Єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Штефана Фюле,  Європейський Союз планує у жовтні оцінити рівень виконання Україною всіх критеріїв, визначених Радою ЄС 10 грудня 2012 року. Тож практично на все про все маємо місяць.

…Десь через півгодини ми зрозуміли, що водій нашого червоно-зеленого «Volkswagen Jetta» заблукав вечірніми вулицями Пекіна в пошуках ресторану. Таксист, якого ми зупинили біля готелю, англійської не знав, як і ми — китайської. Він був, напевне, не місцевим, їхав напівтемними вулицями не дуже впевнено, час від часу повторюючи: «Сорі, сорі». Ресторан наш, як переконалися пізніше, був десь поряд, у мікрорайоні, навколо якого ми кружляли, але як нас підвезти до нього, не порушуючи правил дорожнього руху, наш іногородній таксист не знав. А покарання для водіїв у Піднебесній дуже суворі: до 320 доларів, вилучення прав або смерт?на кара. У випадку, скажімо, коли у ДТП з вини якогось мажора вбито людину.

Георгій Анчев народився та живе в болгарському місті Пловдив. Його мати походить з Івано-Франківської області. Зі своїм чоловіком — болгарином вона познайомилася, навчаючись разом в одному з російських вишів. У  родині Анчевих спілкуються і болгарською, і українською мовами. Георгій часто приїздить в Україну, до того ж не лише до родичів, а й до друзів, яких уже має тут чимало. Його співвітчизник Красимір Паньковський, здавалося б, асимілювався, стається це, за словами хлопця, тоді, коли проживаєш в діаспорі не на компактних теренах, не спілкуєшся українською мовою. Та поклик української крові все-таки пробудив Красиміра, й у 23 роки він досконало вивчив українську. Більше того, саме в Болгарії молодіжні організації закордонних українців провели свій перший форум. Потім такі зустрічі взялися проводити на прабатьківській землі — в Києві, Львові. Цього року їх радо приймав Тернопіль.