Епопея з підписанням тристоронньої угоди про постачання блакитного палива з Росії до України та транзит до ЄС закінчилася підписанням пакета документів у Брюсселі. Його завізували: міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан, з російського боку — міністр енергетики Олександр Новак та віце-президент Єврокомісії — Гюнтер Еттінгер. Додатки підписували керівники «Нафтогазу» і «Газпрому».

Згідно з домовленостями, Росія знижує ціну на блакитне паливо для України. До кінця цього року ми платитимемо 378 доларів за тисячу кубометрів, а до березня 2015-го — 365. Звісно, за умови сплати попередніх наших боргів. Фінансовим гарантом у цьому питанні виступили Євросоюз та Міжнародний валютний фонд. 

Домінувала у проекті теза про те, що культура має бути потужним інструментом у розвитку місцевих громад. У тих населених пунктах, які стали його учасниками, вдалося поламати стереотипне ставлення до підтримки культури за залишковим принципом, як це донині ведеться і в Україні, й у Вірменії, де реалізовували проект «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство через різноманіття».

Проект упроваджував Ресурсний центр ГУРТ у десяти сільських громадах Вірменії та України за фінансової підтримки Євросоюзу. Його мета — розвиток культурного різноманіття й підтримка культур національних меншин. 

Уже майже місяць на капітанському містку Північноатлантичного альянсу перебуває новий керманич — колишній прем’єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг, який 1 жовтня змінив данця Андерса Фог Расмуссена.

Він очолив НАТО в момент, коли ця організація серед іншого переживає напруженість у відносинах із Росією, пов’язану з кризою в Україні. Новий генсек під час одного з перших візитів у своєму статусі чітко наголосив: не бачить можливостей для поглиблення відносин альянсу з Російською Федерацією через її агресію проти України. 

Наступного дня після проведення позачергових виборів народних депутатів Президент Петро Порошенко провів низку телефонних розмов. Одним із перших дії глави Української держави, завдяки яким вдалося забезпечити демократичність виборів до Верховної Ради, високо оцінив віце-президент США Джозеф Байден. Він наголосив, що рішення провести вибори у такий непростий для країни час викликає захват, і додав, що Україна потребує реформ, основна робота ще попереду. 

У годинній промові, де новий голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер представив своїх єврокомісарів і ті виклики, які їм доведеться долати наступні п’ять років, ані Україну, ані Росію не було згадано жодного разу.

Серед головних нагальних внутрішніх проблем ЄС Жан-Клод Юнкер назвав боротьбу з безробіттям та залученням інвестицій в економіку Євросоюзу. Серед загроз, які тиснуть на ЄС зовні, — Ісламську державу, «яка є ворогом європейських цінностей», і епідемію Ебола.

Він переконаний, що наша делегація виконала поставлені завдання. «Україна приїхала туди з дуже важливою метою, нам треба було зберегти мир. Ні в якому разі не дати можливість переглянути мінські домовленості. Забезпечити сталий мирний процес, — сказав глава держави. — Всі учасники консультацій заявили про те, що наш мирний план, мінські документи, включаючи і протокол, і меморандум, є базовими». 

В Мілані 16 жовтня стартував дводенний X саміт форуму «Азія — Європа» (АСЕМ), який об’єднує 51 країну. Не стільки цей захід, скільки запрошені до участі у ньому глави Української та Російської держав викликали неабияку увагу світової громадськості. Про ймовірні перемовини між Петром Порошенком та Володимиром Путіним ЗМІ писали ще за тиждень до цієї дати, однак прогнозувати щось не наважувалися, лише вели мову про результат діалогу між главами двох держав, який стане своєрідною точкою відліку.
Петро Порошенко та Володимир Путін таки зустрілися — п’ятничного ранку під час робочого сніданку від імені Голови Ради міністрів Італії Матео Ренці та в компанії Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, Президента Франції Франсуа Олланда, Прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона, Президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, Президента Європейської ради Германа Ван Ромпея. 

Коли я повернулася з Києва після літньої відпустки, мене не полишало почуття безпорадності й безсилля. Я читала новини з України, виходила на вулиці Страсбурга, і мою свідомість ніби струмом бив болючий дисонанс двох реальностей.

«Не переживай, — втішали мене колеги-журналісти. — Ти пишеш матеріали і цим уже допомагаєш Україні». Але що більше вони мене втішали, то жалюгіднішими видавалися їхні аргументи. Таким чином після вечора спілкування у колі кількох найближчих друзів і народилася ідея проведення благодійного ярмарку «Пліч-о-пліч з Україною».

Того теплого липневого вечора геть не очікувано опинився в полоні нестримних емоцій. І не де-небудь, а на одній з пішохідних зон Пекіна. Стрілки годинника вже перетнули десяту. Звичайний робочий день, здавалося, вже мав би готуватися до відпочинку, але тут на одному з майданчиків цього широченного бульвару мегаполіса було так велелюдно, що нелегко було протиснутися. Через хвилину зрозумів, що саме затримало в цьому місці сотні й сотні перехожих. І молоді, і дорослі із захопленням спостерігали за імпровізованим, незвичним для нас, танцювальним дійством великої групи людей.  

Символічно, що посольство Литви, яку вважають батьківщиною буслів, розташоване на вулиці… Буслівська. А народ цієї невеликої країни, де у Вільнюському університеті опановував науку майбутній великий український поет Тарас Шевченко, підтримує прагнення України бути незалежною і називає вторгнення Росії на територію нашої держави війною.
Були часи, коли українці та литовці жили і творили разом в одній із найбільших на той час європейських держав — Великому князівстві Литовському. Тепер, коли Україна взяла курс на європейську інтеграцію, дружня Литва готова поділитися з нею досвідом входження у велику європейську родину. Про те, як співпрацюють наші країни та які перспективи їхніх економічних відносин, «УК» розповів комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні Рімантас ШЕГЖДА.